Справа № 1316/1-8/10 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 11/783/242/13 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.1 ст.286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: Гаврилова В.М.

суддів: Белени А.В., Грищука В.О.

за участю прокурора: Ковальчука Т.О.

потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2010 року,-

в с т а н о в и л а:

Постановою місцевого суду кримінальну справу відносно ОСОБА_2 закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

У своєму рішенні суд виходив з того, що з часу скоєння підсудним ОСОБА_2 злочину сплило три роки, і вказаний строк давності не зупинявся та не переривався. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня прийняття рішення сплило три роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі. Так як відповідно до санкції ч.1 ст. 286 КК України максимальне покарання становить обмеження волі строком три роки і відповідно до ст. 12 КК України згаданий злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

У своїй апеляції ОСОБА_2 просить постанову Пустомитівського районного суду Львівської від 15 березня 2010 року області відносно нього скасувати в частині, що стосується визнання його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за ч.1 ст. 286 КК України, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому покликається на те, що така постанова місцевого суду є невмотивованою, необґрунтованою та незаконною, оскільки не містить доведеної фабули звинувачення та доказів його вини, так як місцевий суд взагалі не дав оцінки дослідженим у судовому засіданні доказам обвинувачення, обмежився лише загальною фразою, що його вина підтверджується доказами, зібраними під час досудового та судового слідства.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, не повідомив причини неявки і не заявив будь-яких клопотань з цього приводу. З урахуванням того, що ОСОБА_2 було вчасно повідомлено про час та місце розгляду його апеляції, колегія суддів, з урахуванням думки прокурора та потерпілого, вважає можливим продовжити розгляду у його відсутності.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора та потерпілого, які заперечили доводи апеляції, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В постанові місцевого суду від 15.03.2010 року зазначається, що судом встановлено той факт, що ОСОБА_2 07.07.2006 року о 14 год. керуючи автомобілем «Пежо 406» д.р.н. НОМЕР_1, на 557-650 м. автодороги Київ-Чоп поблизу с. Ковирі Пустомитівського району Львівської області порушив вимоги ПДР України, саме п.п. 1.5 ч.1; 1.2; 11.2; 14.2 «в»; 10.1; та 12.3, також вимоги горизонтальної лінії дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) пункту 34.1.1 ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан Максима» д.р.н. НОМЕР_2, внаслідок зіткнення водій вказаного автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Отже фабула обвинувачення, яку суд вважає доведеною зібраними в ході досудового і судового слідства доказами, наведена у оскаржуваній постанові.

Відсутність посилання в постанові на аркуші справи не свідчить про те, що висновки суду суперечать матеріалами справи.

Так, згідно протоколів судового засідання, судом ретельно досліджувались наявні докази, допитувались свідки, давались судові доручення, призначалась повторна судова авто-технічна експертиза, допитувався експерт і його висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами справи.

В ході судового слідства 28.01.2010 року ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 звернулись до суду із клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності і знали, що задоволення клопотання з нереабілітуючих підстав не звільняє таку особу від цивільно-правової відповідальності (а.с. 186,187).

Приймаючи рішення про задоволення клопотань суддя діяв відповідно до вимог ст.49 КК України, ст.ст.7-1,11-1,282 КПК України,1960 року, а доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України 1960 року колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 березня 2010 року відносно нього без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: