ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.06 | Справа №АС 5/321-06. |
Господарський суд Сумської області у складі:
головуючого судді: Гудима В.Д.
при секретарі судового засідання: Вдовенко Д.В. розглянув справу
за позовом Державної виконавчої служби Сумської області, м. Суми
до відповідача Управління державного казначейства у Сумській області, м. Суми
про зобов’язання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
Від позивача – предст. Молодцов Е.В.
Від відповідача – предст. Подольська К.Є., Газбуз П.В., Нагорна Т.О.
Засідання розпочате 13.06.06р., відповідно до ст. 150 КАС України в засіданні оголошено перерви до 26.06.06р. та до 6.07.06р.
Суть спору: Позивач подав позовну заяву про зобов’язання відповідача вчиняти оплату платіжних доручень позивача по перерахуванню винагороди за зберігання майна, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем.
Позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому уточнив позовні вимоги і просить суд зобов’язати відповідача вчинити оплату в сумі 32 102,46 грн. винагороди за послуги зберігання майна, відповідно до акту про виконання робіт від 12.01.06р., рахунку № 6 від 12.01.06р. та договору від 1.11.05р.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що під час здійснення відмови в оплаті рахунку від 12.01.2006 року № 6 управління Державного казначейства діяло в межах повноважень, наданих чинним законодавством України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Відповідно до умов укладеного між позивачем та ТОВ "Стасі Максіма" договору від 1.11.05р., позивач передав ТОВ "Стасі Максіма" на зберігання арештоване майно.
Згідно із п. 5.8. Інструкції «Про проведення виконавчих дій» майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна.
Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за 1 місяць. Зберігачу відшкодовуються витрати, необхідні для збереження майна, якщо такі витрати були.
Факт надання товариством "Стасі Максіма" послуг по зберіганню майна підтверджується матеріалами справи, зокрема договором від 1.11.05р., актом про виконання робіт від 12.01.06р. та рахунком № 6 від 12.01.06р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11.04.2006р. державною виконавчою службою від Управління державного казначейства у Сумській області отримано відмову в оплаті № 5 щодо платіжного доручення № 62 від 6.04.2006р. стосовно оплати ТОВ «Стасі Максіма» 15 000 грн. витрат за зберігання майна, згідно рахунку № 6 від 12.01.2006р., з посиланням на те, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та наказ Державного казначейства України від 25.05.2004р. № 89 «Про Порядок обслуговування державного бюджету за видатками», згідно з якими закупівля товарів та послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 30 000 грн., повинна здійснюватись шляхом проведення процедур закупівель та укладення за їх результатами договору про закупівлю. Оплата розпорядниками державних коштів товарів, робіт і послуг без проведення процедур, передбачених вказаним Законом, забороняється. Органи державного казначейства відмовляють в оплаті в разі ненадання документів, що засвідчують проведення процедур закупівель товарів, робіт послуг та взяття за їх результатами договірних зобов'язань.
Позивач вважає відмову в оплаті платіжного доручення № 62 від 6.04.2006р. необґрунтованою, а посилання на зазначений Закон та наказ безпідставним, оскільки, на думку позивача, до даних правовідносин повинні застосовуватись вимоги ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.
Крім того, позивач зазначає, що майно було передане на зберігання ТОВ «Стасі Максіма» ще слідчими органами, які після здійснення слідчих дій передали його виконавчій службі, оскільки для зберігання майна потрібні відповідні умови (пристосованість приміщення, площа тощо), а проведення запропонованих відповідачем процедур могло призвести до його втрати або псування, то це майно було залишене у зберігача виконавчою службою та укладено договір зберігання.
Господарський суд вважає, що позивач правомірно посилається в обґрунтування своїх дій на ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.
Згідно із п. 5.8. Інструкції «Про проведення виконавчих дій» майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису і арешту майна. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем. Розмір винагороди зберігачу встановлюється державним виконавцем за згодою зберігача, але не більше 5 відсотків вартості переданого на зберігання майна за 1 місяць. Зберігачу відшкодовуються витрати, необхідні для збереження майна, якщо такі витрати були.
Факт надання товариством "Стасі Максіма" послуг по зберіганню майна підтверджується матеріалами справи, зокрема договором від 1.11.05р., актом про виконання робіт від 12.01.06р. та рахунком № 6 від 12.01.06р.
Приймаючи до уваги зазначені обставини, господарський суд не може прийняти до уваги посилання відповідача, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, управління Державного казначейства є органом державної виконавчої влади, який здійснює казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів. Суд вважає, що позивач діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в даному випадку його дії були спрямовані на збереження вилученого майна, а розрахунки зі зберігачем відповідають умовам укладеного з ним договору, тому позов підлягає задоволенню.
.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов’язати Управління державного казначейства у Сумській області, м. Суми вчинити оплату в сумі 32 102,46 грн. винагороди за послуги зберігання майна, відповідно до акту про виконання робіт від 12.01.06р., рахунку № 6 від 12.01.06р. та договору від 1.11.05р. на користь ТОВ "Стасі Максіма"
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Д.Гудим