Справа № 344/637/13- ц

Провадження № 2/344/2223/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю позивача ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу в розмірі 65000 грн. за договором позики, судових витрат.

В судовому засіданні позивач та представники позивача позов підтримала в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на те, що 05.12.2012 року між сторонами було укладено письмовий договір, в присутності та за згоди чоловіків позивача і відповідача, позики на суму 65000 грн., терміном повернення до 30.11.2012 року, проте кошти відповідачем не повернуто, претензії залишаються без реагування та пояснень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача та її представників, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05.12.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір позики на суму 65000 грн., безпроцентну, терміном повернення до 30.11.2012 року (а.с.6).

За вимогами ст.1046 ЦК України за договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Факт підписання договору свідчить про отримання позичальником всієї грошової суми за п.2 договору позики, укладеного сторонами.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Сторони, договірними відносинами (п.5 договору позики) визначили, що виконання зобов'язання позикодавцем свідчитиме передання позичальнику примірника даного договору.

Оскільки, примірник оригіналу договору позики позикодавець ОСОБА_2 надала до справи як доказ неповернення позики, суд дійшов висновку, що позика не повернута, а позовні вимоги є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 650,00 грн. судового збору

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 15, 16, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 60,88, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики в розмірі 65000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, витрати по сплаті судового збору в розмірі 650,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: Польська М.В.