РІШЕННЯ
іменем УКРАЇНИ
Справа № 118/7205/12
04.02.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Хіневич А.М.
при секретарі - Макаревич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 80 000,00 гривен,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 80 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 травня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач зобов'язався позичити відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 10 000 доларів США за умови повернення отриманих грошових коштів та сплатою відповідачем щомісяця 3 відсотків. На виконання договору позивач 29.05.2011 р. позичив відповідачу ОСОБА_2 5000 доларів США, що еквівалентно 40 000 грн., які той зобов'язався повернути позивачу не пізніше 30.09.2011р., а 26.08.2011 р. позивач на виконання договору позики передав відповідачу ОСОБА_2 ще 5000 доларів США, які той зобов'язався повернути 01.11.2011 р. На виконання ОСОБА_2 договору позики між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладений договір поруки №3005-2011, яким частково забезпечено виконання основного зобов'язання у розмірі 500 грн. Разом з тим, свої зобов'язання відповідачі не виконали, на вимоги повернути гроші не відреагували. Враховуючи, що відповідачі ухиляються від повернення суми боргу, позивач вважає, що його права порушені, що стало підставою для звернення до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив стягнути з відповідачів суму боргу у розмірі 80 000 грн. відповідно до позовних вимог.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2, повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
У судове засідання відповідач ОСОБА_4, повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, не з'явився, надав до суду заяву про визнання позову, проти позовних вимог не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінки письмовим доказам по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
29.05.2011 р. між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в національній валюті у сумі, що еквівалентна 10 000 доларів США, на умовах повернення у встановлені договором строки, а саме до 30.09.2011 р., зі сплатою щомісяця 3 відсотків. (а.с.7)
На виконання укладеного договору позивач передав 29.05.2011 р. відповідачу ОСОБА_2 5000 доларів США, які той зобов'язався повернути не пізніше 30.09.2011 р., про що відповідачем було надано відповідну розписку. (а.с.6, 31)
30.05.2011 р. для забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язаний в об'ємі, встановленому в п.2.3 цього Договору, відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_2 як солідарні боржники. Пунктом 2.3. договору поруки передбачено, що договором поруки забезпечено виконання зобов'язання за Основним договором частково у сумі 500 грн. (а.с.8)
26 серпня 2011 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача грошову суму ще 5000 доларів США, про що надав відповідну розписку, якою також зобов'язався повернути грошові кошти 01.11.2011 р. (а.с.5, 32).
Проте відповідач ОСОБА_2 у встановлені строки суму боргу та відсотки за договором не повернув, що підтверджується наявністю у позивача оригіналів розписок, які приєднані до матеріалів справи. (а.с.31,32)
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України зазначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 2 ст.553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником свого зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Задовольняючи позов суд виходить з того, що позивач належним чином виконав умови договору, надав відповідачу ОСОБА_2 обумовлену договором грошову суму, а відповідач належним чином умови договору не виконує, у встановлений строк суму боргу не повернув, про що свідчить наявність оригіналів розписок, що приєднані до матеріалів справи, у зв'язку із чим є всі підстави для задоволення позову і стягнення з відповідача суми боргу.
Крім того, оскільки відповідач ОСОБА_3 є поручителем і несе солідарну відповідальність за порушення основним боржником ОСОБА_2 зобов'язання у встановленому договором поруки розмірі, відповідач ОСОБА_3 повністю визнав позов і не заперечував проти його задоволення, а таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав і інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що по справі були встановлені всі підстави, які передбачають право позивача відповідно до ст.1049 ЦК України, вимагати від відповідачів виконання зобов'язання належним чином.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача сума боргу за договором позики у розмірі 79500 грн.; також на користь позивача підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 сума боргу у розмірі 500 грн.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної суми у розмірі 797 грн. 50 коп., та з відповідача ОСОБА_3 - у розмірі 2 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення боргу за договором позики від 29.05.2011 року 79 500 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення боргу за договором позики від 29.05.2011 року 500 грн. (п'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 2 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя