Справа № 159/840/13-а

Провадження № 2-а/159/39/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 25.02.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Денисюк Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 УДАІ УМВС у Волинській області Черчика Віктора Анатолійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 УДАІ УМВС у Волинській області Черчика В.А. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що постановою № 150513 від 08.02.2013 року його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він не порушував правил обгону, не здійснював обгону перед пішохідним переходом. Висновок про прошення ним правил обгону ґрунтується лише на припущеннях інспектора, нічим не доводиться. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права, та не відповідає вимогам КУпАП.

В судове засідання позивач не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про місце і час розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заперечень проти позову від нього до суду не надійшло.

Суд, дослідивши в порядку письмового провадження матеріали справи приходить до висновку, що позов підставний, обґрунтований і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи постановою № 150513 від 08.02.2013 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Суть правопорушення полягає в тому, що позивач 08.02.2013 року о 21 год. в с. Сирники Луцького району, керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін попутнього автомобіля з виїздом на смугу зустрічного руху на пішохідному переході, чим порушив п. 14.6 ПДР України.

Згідно п. 14.6 (в) ПДР України обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що він розпочав та закінчив обгін більше ніж за 50 м до пішохідного переходу, відповідач рухався далеко за ним у автомобілі, дорога була не розчищена, йшов сніг, дорожньої розмітки не було видно, а тому відповідач не міг «на око» визначити відстань до пішохідного переходу, на якій позивач закінчив обгін, в протоколі про адміністративне правопорушення в якості свідків вказано працівників ДАІ, інших свідків не було, висновок про порушення позивачем п. 14.6 (в) ПДР України ґрунтується на припущеннях відповідача.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 заперечував проти порушення ним правил дорожнього руху.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився і не навів жодних доказів у підтвердження наявності в діях позивача вини в порушенні ПДР та не представив суду матеріалів чи інших документів, в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, що суд розцінює, як відсутність доказів і не доведення відповідачем правомірності винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, оскаржувана постанова не містить викладу пояснення ОСОБА_1, хоча він свою вину у вчиненні правопорушення заперечував, не містить вона також посилання на докази, які спростовують його доводи.

Викладене дозволяє прийти до висновку, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, не відповідає вимогам законну, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.11, 72, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, ст.7, 8, 33, 245, 256, 268, 276, 278, 279, 280, 283, 287, 289 КпАП України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Постанову Інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 УДАІ УМВС у Волинській області Черчика Віктора Анатолійовича № 150513 від 08.02.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча: Т. В. Денисюк