ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.11.06 р.                                                                               Справа № 16/357                               

Суддя Господарського суду Донецької області В.В.Манжур

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стронг-Юніон” м. Сімферополь

До відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луч”                с. Ровное, Донецької області

Про стягнення 143 194 грн. 52 коп.  

          За участю:

  Представників сторін :          

  від позивача:            Переварух І.О. по  дор., Терещенко Г.В.  – кер.    

  від  відповідача :              Пахомов В.М. – кер.

В С Т А Н О В И В:

                Ухвалою  господарського суду Донецької  області 12.10.2006р. порушено  провадження  по  справі за  позовом Товариством з обмеженою відповідальністю “Стронг-Юніон”                        м. Сімферополь до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луч”           с. Ровное, Донецької області про стягнення 143 194 грн. 52 коп., з яких 100 000 сума попередньої оплати, 435 грн. 62 коп. – 3% річних, 2758 грн. 90 коп. – пені, 40 000 грн. – штраф.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із     ст.  22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу  технічними засобами, з приводу чого фіксацію здійснено, не було. Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                    В обґрунтування  заявлених   вимог  позивач  посилається  те  , що  відповідач  не  виконав  взяте  на себе  зобов`язання по контракту № 02/04/16/07/030 від 25.05.2006р., додаткової угоди № 001 від 25.05.2006р.,  крім того позивач посилається на рахунки фактури  21/06 від 21.06.06р., № 25/05 від 25.05.2006р., платіжні доручення № 274 від 23.06.06р., № 223 від 25.05.06р.

          Представник відповідача у судовому засідання пояснив, що позовні вимоги визнає частково, але письмового відзива по заявленим вимогам не надав.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення  представників сторін, суд встановив:

          25.05.2006р.  між  позивачем  та  відповідачем  був  укладений  контракт                                 № 02/04/16/07/030 .

          Згідно  зазначеного  контракту  ( п.1.1. )  Продавець (відповідач) зобов’язується продати та передати у власність Покупця (позивача), а “Покупець” (позивач) зобов’язується прийняти та оплатити Пшеницю 4-го класу врожаю 2006р. відповідно до умов Контракту.

          Пунктом 4.2. контракту встановлено, що загальна вартість товару складає 100 000 грн., в тому числі ПДІ 20% - 16 666 грн. 67 коп.  

Відповідно до п. 6.1. контракту (в редакції додаткової угоди № 001 до контракту                  № 02/04/16/07/030 від 25.05.06р.) встановлено, що оплата вартості товару, що поставляється відповідно до умов контракту, здійснюється “Покупцем” (позивачем) в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (відповідача) у вигляді попередньої оплати при наданні Покупцю (позивачу) рахунка-фактури. Загальна сума розділяється на частки: 50 000 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту одержання “Покупцем” рахунка-фактури від “Продавця” і 50 000 грн. через 30 днів після перерахування першої частини суми.

Відповідачем в виконання вимог контракту було виставлено рахунок-фактуру № 25/05 від 25.05.06р. на суму 50 000 грн. та рахунок фактуру № 21/06 від 21.06.2006р. на суму 50 000 грн.

Позивач умови контракту виконав,  платіжним доручення № 223 від 25.05.2006р. переахував на адресу відповідача згідно з рахунком фактурою № 24/05 - 50 000 грн. та платіжним дорученням № 274 від 23.06.06р. перерахував на адресу відповідача згідно з рахунком-фактурою № 21/06 - 50 000 грн. , а всього 100 000 грн.

Відповідно  до пункту 5.2. контракту продавець (відповідач) передає Покупцю (позивачу) товар в термін до 5 серпня 2006 року.  

Відповідач вимоги контракту не виконав, товар в термін обумовлений контрактом позивачу не поставив.

В  порушення  вимог  контракту відповідач  до  теперішнього  часу  товар не поставив, суму  попередньої оплати в розмірі 100 000 грн. не  повернув  .    

           Позивачем   з  приводу  не поставки  товару  на  адресу  відповідача  було  направлено лист № 01/09 від 01.09.2006р. з  вимогою в строк до 11.09.06р. повернути  суму попередньої оплати в розмірі 100 000 грн.,   яка  зі  сторони  останнього була  залишена  без  відповіді  та  задоволення.

За  загальним  правилом ,  одностороння  відмова  від  виконання  зобов`язання   не  допускається  ( ст. 525   ЦК  України   ) . Між  тим , за  змістом  ч.2 ст.  612 ЦК  України , якщо  внаслідок  прострочення  боржника   виконання  втратило  для  кредитора , він  може  відмовитись від  прийняття  виконання  і  вимагати  відшкодування  збитків .

Таким  чином,   позивач  просить  стягути  з  відповідача  суму  попередньої оплати  за непоставленої , але  оплаченої товар в  розмірі  100 000 грн.  

          Відповідач  не представив   суду   доказів   перерахування   суми попередньої оплати  на  розрахунковий  рахунок  відповідача ,  на  підставі  чого  суд  робить  висновок  , що  сума  попередньої оплати є  не  поверненою  до  теперішнього часу  , розмір  збитків  понесених  позивачем  з  данного  приводу  складає  100 000 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача в відповідності до            п. 7.1. контракту штраф в розмірі 40% від вартості непоставлено товару в сумі 40 000 грн., заначена вимога обгрунтована та підлягає задоволенню.   

Позивачем в відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в розмірі 435 грн. 62 коп. , які не підлягають задоволенню з наведених підстав.

Відповідно до ст.625 ЦК України  боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В  даному  випадку   предметом договору є  не  грошове  зобов`язання  , а  матеріальне  зобов`язання  -  поставка  товару .

Також позивачем в відповідно до п. 7.1. контракту нараховано на відповідача пеня в розмірі 2758 грн. 90 коп. , яка задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 549 ЦК  України   неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (  за умовами  передбаченими договором). Пеня   є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення.    

То б то   , з  огляду  на  наведе  позивачем  невірно   застосовані  норми  так як по  предмету -  в  даному  випадку   предметом договору  є  не  грошове  зобов`язання  , а  матеріальне  зобов`язання  -   поставка  товару .

Відповідно до ст.526  ЦК України зобов`язання   повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Позовні вимоги обгрунтовані і підлягають    задоволенню частково.          

Відповідно  до ст. 49 п. 2.  ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати  покладає, у  спорах , що  виникають  при  виконанні  договорів  та  з  інших  підстав, - на  сторони                     (відповідачів)  пропорційно  розміру  задоволених вимог.

              Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.49, 82-85 ГПК України,-     

       

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стронг-Юніон”                          м. Сімферополь до Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луч”                  с. Ровное, Донецька область про стягнення 143 194 грн. 52 коп. задовольнити  частково .

Стягнути з Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Луч”               с. Ровное, Донецької області на  користь  Товариства з обмеженою відповідальістю “Стронг-Юніон” м. Сімферополь  - 100 000 грн. 00   коп. -   суму попередню оплати, 40 000 грн.- штрафу, 1400 грн. - витрати по сплаті держмита, 115 грн. 36 коп. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

          

Суддя                                                                         Манжур В.В.