КОПІЯ Справа № 1-124/2007.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 року Вознесенський міськрайонний суд
Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,
при секретарі Руденко А.О., з участю прокурора Луценко СВ., адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, сімейний стан - не одружений, працює експедитором ТОВ "Імперія", зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого:
- 09.11.2000 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. ст. 101ч.3, 122ч.2, 206ч.2, 42 КК України /в редакції 1960 року/ до 7 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого від подальшого відбування покарання з місць позбавлення волі 29.08.2003 року за постановою Дубненського міського суду Ровенської області від 21.08.2003 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 03 роки 10 місяців 01 день, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2., згідно рішення Центрального районного суду міста Миколаєва №2-7-699, від 16 березня 2006 року зобов"язаний сплачувати на користь ОСОБА_3аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 13 грудня 2005 року, і до досягнення його повноліття.
Проте підсудний ОСОБА_2. тривалий час, незважаючи на те, що він неодноразово усно та у письмовій формі попереджався державним виконавцем, що буде притягуватися до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, злісно ухилявся від сплати аліментів, на протязі 2006 року не працював, на обліку в центрі зайнятості населення не перебував, після працевлаштування експедитором ТОВ "Імперія" в місті Одеса, продовжував злісно ухилятися від сплати аліментів, у вихованні дитини участі не приймав. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.02.2007 року складає 2094 гривні 70 копійок.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. визнав себе винним
повністю, та пояснив, що в квітні 2006 року було розірвано шлюб між ним
та потерпілою ОСОБА_3.. Від шлюбу вони мають спільного сина
Стоматіна ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. За рішенням
Центрального районного суду міста Миколаєва №2-7-699, від 16 березня 2006 року він зобов"язаний сплачувати на користь колишньої його дружини ОСОБА_3аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 13 грудня 2005 року, і до досягнення сином повноліття. Але він тривалий час, незважаючи на попередження державного виконавця, про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, він злісно ухилявся від сплати аліментів, на протязі 2006 року не працював, на обліку в центрі зайнятості населення не перебував, після працевлаштування експедитором ТОВ "Імперія" в місті Одеса, продовжував злісно ухилятися від сплати аліментів, незважаючи на можливість сплачувати аліменти. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.02.2007 року, яка складає 2094 гривні 70 копійок визнає повністю. На час розгляду кримінальної справи в судовому засіданні повністю сплатив заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2094 гривні 70 копійок, частково розпочав сплочувати заборгованість за інші місяці 2007 року.
Суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які нікім не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.
Поскільки підсудний ОСОБА_2. скоїв злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, то його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України.
При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2., суд в якості обставин, які пом"якшують йому покарання, визнає його щире та дійове каяття, відшкодування завданого збитку, та усунення заподіяної шкоди, спричиненої ним, внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2. суд визнає рецидив злочину.
При визначенні покарання підсудному ОСОБА_2., суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, який є судимим, задовільно характеризується за місцем проживання, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі, але підсудний ОСОБА_2., почав соціально адаптовуватися, в 2007 році працевлаштувався.
З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи наявність декількох обставин, що пом"якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_2., із застосуванням іншого більш м"якого виду покарання, який не визначено санкцією ч.1 ст. 164 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 323, ст. 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання із
застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 700 /сімсот/ гривень.
Засудженому ОСОБА_2запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити без змін - взяття під варту в СІЗО №20 УДДУ ВП в Миколаївській області.
Апеляції на вирок можуть бути подані до Апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку..