Справа №784/190/13 28.02.2013 28.02.2013 28.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/784/155/2013 року Категорія: ст. 286 ч.2 КК України

Головуючий у першій інстанції Дробинський О.Е.

Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 28» лютого 2013 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої Фаріонової О.М.

суддів Кваші С.В., Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю прокурора Іванова А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ангарськ Іркутської області Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

За ст. 135 ч. 1 КК України ОСОБА_3 виправданий за відсутністю в його діях складу злочину.

Згідно вироку, 25 липня 2012 року близько 13 години ОСОБА_3, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем "ВАЗ-2101", державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю приблизно 70 км/годину по сухій проїзній частині автошляху "Трикрати - Олександрівка" в напрямку від станції Трикрати до смт. Олександрівка.

В цей час, спереду руху керованого ОСОБА_3 транспортного засобу на правому узбіччі автошляху стояли двоє малолітніх пішоходів: ОСОБА_4, 1999 року народження, та ОСОБА_5, 2003 року народження, які зупинилися з метою проведення дрібного ремонту велосипеда. При цьому, велосипед був повернутий передньою частиною в напрямку руху до станції Трикратне, а малолітній ОСОБА_4 знаходився з правого боку велосипеда, ближче до проїзної частини, але в «кармані» для заїзду транспортних засобів, і тримав велосипед за руль.

В порушення вимог п. п. 1.10, 2.3 "б", 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху ОСОБА_3 проявив неуважність до виниклих дорожніх обставин та їх змінам, маючи об'єктивну можливість заздалегідь побачити, що спереду транспортного засобу, яким він керував, на правому узбіччі автошляху знаходяться двоє дітей, які стояли поряд з велосипедом, не врахував ширину проїжджої частини та габарити керованого ним транспортного засобу, не вибрав безпечний інтервал, змінив напрямок руху автомобіля, без необхідності виїхав на праве узбіччя автошляху, внаслідок чого, не застосовуючи гальмування, допустив наїзд керованим ним транспортним засобом, а саме його передньою частиною на малолітнього пішохода ОСОБА_4 Від заподіяних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 помер.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3 пред'являлося обвинувачення в тому, що він, здійснивши наїзд на потерпілого, не вжив заходів щодо надання допомоги, залишив його в небезпечному для життя стані, та з місця події зник.

В цій частині дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ст. 135 ч. 1 КК України, як залишення в небезпеці, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходи до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Виправдовуючи ОСОБА_3 за ст. 135 ч.1 КК України, суд послався на те, що засуджений не усвідомлював, що малолітній ОСОБА_4 опинився у небезпечному для життя стані.

В апеляції прокурор просить вирок суду в частині виправдання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 135 КК України скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та постановити новий, яким визнати його винним за ч. 1 ст. 135 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

В частині засудження ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України просить вирок суду залишити без зміни та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим покаранням, остаточно призначити 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

Вважає неправильними висновки суду в частині виправдання засудженого за ст. 135 ч. 1 КК України, посилаючись на те, що суд першої інстанції надав невірну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам. Зазначає, що ОСОБА_3 мав умисел на залишення потерпілого в небезпеці.

В запереченнях на апеляцію захисник та засуджений просять вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор, який подав апеляцію, відмовився від неї.

Заслухавши думку прокурора, який просив провадження по справі закрити, колегія суддів вважає за необхідне апеляційне провадження закрити у зв'язку із відмовою апелянта від своїх вимог, та враховуючи, що апеляції інших учасників процесу відсутні.

Керуючись ст. 364 КПК України 1960 року, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційне провадження за апеляцією прокурора Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2012 року у відношенні ОСОБА_3 - закрити.

Головуюча

Судді