Справа № 185/1086/13- к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2013 року
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кононенко Т.О.
за участю секретаря: Вершини П.А.
прокурора: Боргуна Є.В.
обвинуваченого: ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суд Дніпропетровської кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Партизанська, Приморського краю, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою-технічною освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
11.04.2008 року Першотравенським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;
04.12.2009 року Першотравенським міським судом за ч.ч. 2,3 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України до чотирьох років позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України
встановив:
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується за таких підстав:
10.10.2012 року о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 проходячи біля залізничного переїзду розташованого по вул. Котовського м. Павлограда Дніпропетрвоьскої області, незаконно придбав-знайшов паперовий згорток, в якому знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору. Оглянувши згорток, у останнього виник злочинний намір, направлений на зберігання при собі наркотичного засобу «каннабіс», для особистого вживання без мети збуту. 11.10.2012 року о 11 годині 20 хвилин обвинувачений був зупинений співробітниками міліції, які в присутності двох понятих при огляді останнього, вилучили у нього речовину, вагою 13,46 г., яка має анатомо-морфологічні ознаки, характерні для частини рослини «конопля» та містить основний психоактивний компонент - коноплі - тетрогідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 12,79 г.
26.01.2013 року між підозрюваним та прокурором досягнута угода про визнання винуватості під час досудового провадження, підписала її, причому ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин. Згідно даної угоди прокурор Боргун Є.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Пояснив, що інформації про час та обставини звільнення з місць позбавлення волі обвинуваченого в матеріалах кримінального провадження відсутня.
Обвинувачений в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду угоду або відмовити у затверджені угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п.п.1,2 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цьго Кодексу та /або закону. Суд відмовляє в затверджені угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
Так, 11.04.2008 року Першотравенським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачений засуджений до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 1 рік та 04.12.2009 року Першотравенським міським судом за ч.ч. 2,3 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості ОСОБА_1 та зазначає про узгоджену міру покарання з іспитовим строком за умови наявності даних про те, що ОСОБА_1 був засуджений 04.12.2009 року Першотравенським міським судом за ч.ч. 2,3 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України до чотирьох років позбавлення волі, тобто мав звільнитися 04.12.2013 року та за відсутності будь-якої документації, що підтверджує про час та обставини звільнення з місць позбавлення волі.
Таким чином умови даної угоди вочевидь не відповідають інтересам суспільства, та положенням КК України.
При укладенні угоди не враховане те, що матеріали провадження містять інформацію про засудження ОСОБА_1, але не з'ясована інформація про час та обставини звільнення з місць позбавлення волі.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури м. Павлограда Дніпропетровської області та громадянином ОСОБА_1 та повернення кримінального провадження прокурору, що передбачено п.1 ч.3 ст. 314 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 474 КПК України, суд
ухвалив :
Відмовити у затверджені угоди від 26січня 2013 року укладеної між прокурором прокуратури м. Павлограда Дніпропетровської області та громадянином ОСОБА_1 обвинуваченим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Павлоградського
міськрайонного суду
Дніпропетровської області Т.О. Кононенко