Головуючий суду 1 інстанції - Матвєйшина О.Б.

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 2-414/09

Провадження № 22ц/782/337/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року лютого « 21» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Оробцова Р.І.

при секретарі Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення

Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 червня 2008 року № 3853 недійсним та про визнання права власності на нерухоме майно, ~

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням місцевого Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 червня 2008 року № 3853 недійсним та про визнання права власності на нерухоме майно - задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 26 червня 2008 р., укладений між покупцем - ОСОБА_2 та продавцем - ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 3853 (засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6) - недійсним.

Визнано право власності за ОСОБА_3 на майно: готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з: 2, 1, 6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ганки, входи в підвал, загальною площею 3920,3кв.м., № 1, 2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалення рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2009 року апеляційна скарга була задоволена, а рішення суду першої інстанції було скасоване та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2012 року була частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_3 Рішення апеляційного суду скасоване з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2012 року апеляційна скарга була задоволена частково, рішення суду першої інстанції було змінено.

Скасовано в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна: готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, від 26 червня 2008 року, укладеного між покупцем ОСОБА_2 та продавцем ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3853, засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6

Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року була частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_7 представника ОСОБА_2

Рішення апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2012 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на майно: готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з: 2,1,6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ганки, входи в підвал, загальною площею 3920, 3 кв.м, № 1, 2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 24 березня 2009 року, в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на майно: готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з: 2, 1, 6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ганки, входи в підвал, загальною площею 3920,3кв.м., № 1, 2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який уточнив, та в якому просив визнати за ним право власності на майно, яке складається з: 2, 1, 6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ганки, входи в підвал, загальною площею 3920,3 кв.м., № 1, 2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішуючи спір, в цій частині, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості пред'явлених позовних вимог.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи там встановлено судом першої інстанції, рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 20 травня 1998 року був визнаний дійсним договір купівлі-продажу приміщень готелю та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований в м. Луганську по вул. Смоленська, 3, укладений 17 січня 1994 року між МСП «Олімпік» та ОСОБА_3 та визнано право власності ОСОБА_3 на придбані об'єкти нерухомості.

20 вересня 2000 року на підставі вказаного рішення суду за позивачем було зареєстроване право власності на готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 4000260.

2 грудня 2005 року ОСОБА_3 уклав договір іпотеки з АКБ «Укрсоцбанк», згідно з яким поручився вказаним нерухомими майном за кредитними зобов'язаннями ТОВ «Спарта».

19 квітня 2008 року за договором відступлення права вимоги АКБ «Укрсоцбанк» було передано ОСОБА_8 всі права вимоги за простроченим договором кредиту та договором іпотеки.

30 травня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу спірних об'єктів нерухомості, який був визнаний дійсним рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація» за справою № 93-31/05/2008 від 11 червня 2008 року. Вказаним рішенням третейського суду за ОСОБА_5 було визнане право власності на спірну нерухомість, яке було зареєстроване 11 червня 2008 року за реєстраційним номером 4000260.

26 червня 2008 року був укладений договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, згідно з яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Договір укладений в письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом Луганського нотаріального округу ОСОБА_6 в реєстрі за № 3853.

27 червня 2008 року в Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Луганськ було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на придбані об'єкти нерухомості, реєстраційний номер 4000260.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.

А саме, у ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 20 травня 1998 року, у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року.

Тому, оскарженим рішенням місцевого Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року було прийнято остаточне судове рішення, в якому було розв'язано конкуренцію підстав виникнення права власності різних осіб на спірне майно.

При цьому, розглядаючи справу, апеляційний суд бере до уваги правову позицію викладену в Постанові Верховного Суду України від 14 квітня 2009 року (справа № 21-367во09).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Задовольняючи позов в частині визнання за ОСОБА_3 право власності на готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач є законним власником цього майна, так як, набув право власності на готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» в 1994 році.

Стаття 346 ЦК України передбачає підстави припинення права власності на майно.

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що право власності ОСОБА_3 на спірні об'єкти нерухомості було припинено у встановленому законом порядку.

Відступлення АКБ «Укрсоцбанк» права вимоги ОСОБА_8 за договором іпотеки не є підставою для переходу права власності на іпотечне майно.

Рішення третейського суду, згідно з яким ОСОБА_8 фактично визнано власником майна, переданого в іпотеку ОСОБА_3, для позивача не є обов'язковим і не свідчить про припинення його права власності на майно (рішення Конституційного Суду України у справі № 1-3/2008 від 10.01.2008 року № 1-рп/2008).

Крім того, рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 28 вересня 2009 року не є преюдиціальним для вирішення даної справи, так як, ухвалено після рішення місцевого Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року та було мотивоване доводами та посиланнями на скасоване в подальшому рішення апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2009 року.

За таких обставин, судове рішення у повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини справи, надані суду докази, надав їм належну правову оцінку, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304 п.1, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області, ~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ~ відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 24 березня 2009 року в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на майно: готель «ІНФОРМАЦІЯ_1», кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке складається з: 2,1,6 - готель «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з підвалом, прибудовами з підвалом, вхідні ганки, входи в підвал, загальною площею 3920,3 кв.м, № 1,2 огорожа, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ~ залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: