Справа 206/290/13- ц

Провадження 2/206/193/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"18" лютого 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка», про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки, компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

18 січня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Закритого акціонерного товариства Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки при проведенні розрахунку, компенсації за невикористану щорічну відпустку, три відсотки річних від загальної суми боргу, стягнення моральної шкоди та зобов'язання сплатити податки та збори.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в період з 19 квітня 2010 року по 05 червня 2012 року вона була працевлаштована на посаді головного бухгалтера ЗАТ Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка», була звільнена за власним бажанням.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні із нею не було проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати, не виплачено компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки. Наразі, сума невиплаченої їй заробітної плати за січень-лютий 2012 року складає 13657,33 грн., сума компенсації за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів складає 5735,80 грн.

На час її звернення до суду, період затримки по виплаті заробітній платі становить шість місяців, тобто по 15 грудня 2012 року, а тому відповідач повинен сплатити компенсацію цього заробітку за час проведення розрахунку, що становить 15557,79 грн.

Разом з тим, відповідач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України має виплатити їй 3 % річних від загальної суми боргу у розмірі 19393,13 грн., що складатиме 315,14 грн.

Окрім того, такими діями відповідача їй також була завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 5000,00 грн.

На підставі викладеного просить суд стягнути із відповідача на її користь заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 13657,33 грн., компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів у розмірі 5736,80 грн., 3 % річних під простроченої суми боргу у розмірі 315,14 грн., компенсацію середнього заробітку за період невиплати заробітної плати у розмірі 15557,79 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. (а.с. 1-9).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засіданні на слухання по справі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Оскільки у справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України, за клопотанням позивача, суд ухвалив протокольну ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, відповідно до 8 глави ІІ розділу ЦПК України.

Вислухавши доводи та пояснення позивача, яка просила задовольнити позов у повному обсязі, дослідивши письмові докази справи по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 19 квітня 2010 року по 05 червня 2012 року працювала на посаді головного бухгалтера Закритого акціонерного товариства Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка», що підтверджується копією її трудової книжки (а.с. 13-14).

За період з лютого 2012 року по червень 2012 року ОСОБА_1 була невиплачена заробітна плата на загальну суму 13657,33 грн. (а.с. 12).

Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу законів про працю України

За змістом ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Положенням ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, співвідношуючи їх із приведеними вище правовими нормами, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом достовірно встановлено і підтверджено матеріалами справи те, що позивач в дійсності була працевлаштована в Закритому акціонерному товаристві Дніпропетровського спецпідприємства «Пожтехніка», з лютого по червень 2012 року їй не була виплачена заробітна плата в розмірі 13657,33 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Період затримки проведення розрахунку по виплаті заробітної плати із позивачем складає шість місяців, а тому відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму у розмірі 15557,79 грн. у якості компенсації за затримку проведення розрахунку по виплаті заробітної плати.

В силу ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

В силу ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Змістом ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Положенням ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки позивач в судовому засіданні не надала жодного підтвердження того факту, що в неї в дійсності залишилося 56 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки, крім того пояснила, що підприємство «Пожтехніка» у теперішній час фактично не працює і адміністрація за місцем знаходження підприємства відсутня, тобто відсутня можливість одержання таких відомостей шляхом їх витребування, підстав для стягнення із відповідача суми її компенсації не вбачається, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позову позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від загальної суми заборгованості по заробітній платі, оскільки положення ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приймаючи до уваги дійсні обставини справи, враховуючи вимогу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково позов позивача в частині відшкодування моральної шкоди на суму у розмірі 1000,00 грн., що відповідатиме дійсним обставинам справи.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

ст.ст. 47, 116, 117, 233, 2371 Кодексу законів про працю України, п.2, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 130, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-225, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» (код 03954616) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за лютий-червень 2012 року в розмірі 13657 грн. 33 коп. з відрахуванням податків та зборів, компенсацію середнього заробітку за затримку розрахунку в розмірі 15557 грн. 79 коп. з відрахуванням податків та зборів, компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн., загалом 30215 (тридцять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 12 коп., з відрахуванням податків та зборів із заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити рішення до негайного виконання у межах середньої заробітної плати за один місяць, тобто на суму 3387(три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 19 коп.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» (код 03954616) на користь держави судовий збір у розмірі 302 грн. 15 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.О. Сухоруков