У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
20.02.2013 р. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Демченка С. М. (головуючий), Вотьканича Ф. А., Крегула М. М., за участю прокурора Сирохман Л. І., підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Виноградівського району на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Крайниково Хустського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, старшого інспектора дозвільної системи Хустського МВ ГУМВС України в Закарпатській області, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, який не має судимості
та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хуст Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з вищою освітою, інспектора дозвільної системи Хустського МВ ГУМВС України в Закарпатській області, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який не має судимості
виправдано за ч. 2 ст. 191 КК України за відсутністю в їхніх діяннях складу злочину.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
Вирішено питання щодо речових доказів з посиланням на ст. 81 КПК України.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, обіймаючи посаду старшого інспектора дозвільної системи Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області, будучи працівником правоохоронного органу, шляхом зловживання службовим становищем, впродовж періоду з 24 січня по 1 лютого 2008 року вчинив розтрату ввіреного йому чужого майна вартістю 750.00 грн. за наступних обставин.
ОСОБА_3, будучи згідно своїх функціональних обов'язків та наказу начальника Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області від 31 грудня 2006 року за №265 відповідальним за організацію роботи з вилучення від населення зброї, що зберігається незаконно, обліку, зберігання та здачі на склад озброєння УМВС України в Закарпатській області добровільно зданої та вилученої з незаконного обігу зброї, 11 квітня 2007 року прийняв разом з інспектором дозвільної системи ОСОБА_7 від ОСОБА_8 добровільно зданий карабін моделі ОП СКС № СМ 3020 1950 року виробництва, калібру 7,62 мм, що був в грудні 2006 року протиправно ввезений на територію України його померлим родичем - ОСОБА_9 У порушення вимог п. 13 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення та реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом МВС №314 від 31.05.1993 року, добровільно зданий ОСОБА_10 карабін не передав у 10-ти денний строк до складу відділу ресурсного забезпечення УМВС, в період з 11 квітня 2007 року по січень 2008 року безпідставно зберігав зброю у сейфі, а впродовж з 24 січня по 1 лютого 2008 року перереєстрував вказану зброю на свого колегу по роботі - ОСОБА_11, незважаючи на те, що така підлягала реалізації в дохід держави.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, обіймаючи посаду інспектора дозвільної системи Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області, будучи працівником правоохоронного органу, шляхом зловживання службовим становищем 10 січня 2008 року вчинив розтрату ввіреного йому майна вартістю 1750.00 грн. за наступних обставин.
ОСОБА_4, будучи відповідальним за організацію роботи з вилучення від населення зброї, що зберігається незаконно, обліку, зберігання та здачу на склад озброєння УМВС України в Закарпатській області добровільно зданої та вилученої з незаконного обігу зброї, 11 квітня 2007 року прийняв разом зі старшим інспектором дозвільної системи ОСОБА_3 від ОСОБА_8 добровільно здану ним мисливську гладко ствольну рушницю моделі ИЖ-27М НОМЕР_1, калібру 12 мм, 1969 року виробництва, що була в грудні 2006 року протиправно ввезена на територію України його померлим родичем - ОСОБА_9 У порушення вимог п. 13 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення та реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом МВС №314 від 31.05.1993 року, добровільно здану ОСОБА_10 мисливську рушницю не передав у 10-ти денний строк до складу відділу ресурсного забезпечення УМВС України в Закарпатській області, в період з 11 квітня 2007 року по січень 2008 року безпідставно зберігав зброю у сейфі, а 10 січня 2008 року перереєстрував вказану зброю на ОСОБА_12, незважаючи на те, що така підлягала реалізації в дохід держави.
Вирок суду мотивований тим, що в діяннях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 191 КК України, оскільки прямого умислу на розтрату майна у підсудних не було. На думку суду, зброя перереєстрована відповідно до вимог закону за заявою спадкоємця ОСОБА_13, а видача зброї ОСОБА_11 та ОСОБА_12 була здійснена підсудними на підставі документів, виданих керівниками органу, що вирішує зазначені питання, остаточні рішення підсудними щодо цього не приймались і вони не можуть бути суб'єктами цього злочину.
В апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд. Апелянт вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судове слідство проведено неповно, не дано належної оцінки доказам, які стверджують обвинувачення, в тому числі показанням свідків в сукупності, мотивів відхилення цих доказів у вироку не наведено, не досліджено речових доказів в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляцію, просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вважали вирок законним та обґрунтованим, просили залишити такий без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинувачених, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок в силу ч. 1 ст. 327 КПК України повинен бути мотивований судом.
Виходячи з вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Між тим, вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким не являється, оскільки суд не вжив всіх заходів для встановлення істини по справі, не дав належної правової оцінки всім без виключення доказам, не домігся повно, принципово допитати сторони, свідків та взаємопов'язати їх показання з наявними письмовими документами по справі, дати оцінку всім доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності.
Одним із основних мотивів для виправдання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів суд визнав те, що підсудні правомірно здійснили перереєстрацію зброї, оскільки дії щодо цього вчинені ними за заявами ОСОБА_13 - спадкоємиці померлого власника зброї ОСОБА_9, про перереєстрацію двох одиниць зброї на ОСОБА_14 та ОСОБА_12 у зв'язку з їх продажем останнім. Проте такі висновки суду зроблені без всебічного та повного дослідження всіх обставин справи.
Поза уваги суду залишились письмові докази, що свідчать про волевиявлення ОСОБА_13 подарувати збою ОСОБА_10, та матеріали справи, в яких йде мова про обставини, що призвели до продажу зброї іншим особам (т. 1 а.с. 13, 19, 20).
Матеріалами справи та зібраними у ній доказами встановлено, що перереєстровані на ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дві одиниці зброї були добровільно здані в дозвільну систему Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_10 та ОСОБА_8, як такі, що зберігались у них без передбаченого законом дозволу, про що були складені протоколи добровільної здачі зброї (т. 1, а.с. 36, 38). Однак, суд не взяв до уваги ці протоколи, не дав їм належної оцінки, хоча дані, що містяться в них, впливають на встановлення істини в справі, а також правильність правового статусу зброї, що була предметом злочину.
Вказавши у вироку на те, що ОСОБА_13 являється спадкоємцем померлого ОСОБА_9, а відтак їй належало право розпорядження успадкованої за своїм сином зброї, суд тим самим визнав останнього власником зброї. З такими судженнями апеляційний суд погодитися не може, так як в матеріалах справи відсутні дані про те, що вказана зброя законно перебувала у власності ОСОБА_9 і була зареєстрована за ним у встановленому законом порядку. Навпаки, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25 квітня 2007 року щодо ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 201, 263 КК України, випливає, що останній ввіз, придбану в м. Москва Російської Федерації, зброю через митий кордон на територію України поза митним контролем, що свідчить про незаконне поводження зі зброєю (т. 1 а.с. 117-118).
Суд не дав належної оцінки здобутим слідством доказам, вони не були ретельно перевірені в ході судового розгляду справи, зіставлені та належно проаналізовані в сукупності, в тому числі з положеннями нормативно-правових актів, що передбачають спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна та придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, свідчить про помилку суду, пов'язані з оцінкою доказів та вмотивованістю судового рішення, адже при наявності суперечливих доказів, суд повинен у мотивувальній частині вироку проаналізувати та навести їх мотиви, але ці вимоги закону судом не були виконані.
Про наведене апеляційний суд вже вказував у своїх ухвалах від 3 березня 2011 року та від 21 грудня 2011 року, якими скасовано попередні виправдувальні вироки щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 При новому розгляді справи місцевий суд не взяв до уваги і не виконав вказівки апеляційного суду, чим порушив вимоги ч. 7 ст. 374 КПК України.
За таких обставин виправдувальний вирок щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можна вважати законним і обґрунтованим, такий підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить вжити заходів для повного, всебічного дослідження обставин справи, дати належну оцінку зібраним доказам, врахувати і ретельно перевірити усі доводи, на які посилається прокурор в апеляції, виконати вказівки апеляційного суду, зазначені в ухвалах від 3 березня 2011 року, від 21 грудня 2011 року, залежно від чого постановити у справі законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
апеляцію помічника прокурора Виноградівського району задовольнити.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.
Судді: