Судове рішення #281990
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: Головуючого: Градовського Ю.М.

Суддів: Бітова А І.

Суворова В.О. При секретарі: Лабунській Т.Ю. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування стажу роботи при обчисленні пенсії.

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі Одеської області про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування стажу роботи при обчисленні пенсії. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те. що у 1994 році він вийшов на пенсію у Російській Федерації та одразу переїхав в Україну на постійне місце проживання. З 4 жовтня 2000 року йому була призначена пенсія за віком у відповідності до Закону України "Про науково-технічну діяльність", за стаж наукової роботи 20 років 8 місяців та дні навчання в аспірантурі. В науковий стаж був зарахований період роботи у науковій установі Російської Федерації по 23 вересня 1994 року. Таким чином з жовтня 2005 року він отримував пенсію у розмірі 3447 гр. В результаті перевірки його пенсійної справи вищестоящими інстанціями було встановлено . що йому неправильно зараховано науковий стаж і у відповідності до п.2 ст.6 Угоди „Про гарантії громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року визначено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі і на пільгових підставах, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж , отриманий на території кожного з цих держав , а також на території бувшого СРСР за час до набрання чинності Угоди. У зв'язку з чим його пенсію перерахувати і він знову отримував пенсію  у розмірі 856 грн.55 коп.

З даними діями відповідача позивач не згоден тому, як у відповідності до ст.5 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року, дана Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством   держав   -   учасників    Угоди,   оскільки   дана   Угода    чинна,   то    вона

Справа № 22а-1530/2006                                                                                        Категорія: 21

Головуючий у інстанції: Шляхтицький О.І. Доповідач: Градовський Ю.М.

 

розповсюджується на пенсійне забезпечення громадян також після її укладення , тобто після 13 березня 1992 року. Крім того в ч.2 ст.6 Угоди між урядом України та Російської Федерації про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Росії , які працюють за межами своїх держав від 14 січня 1993 року, вказано, що трудовий стаж, який розраховується у пільговому порядку та стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох сторін, зараховується обома державами. Тобто у науковий стаж входять всі роки роботи в РФ по теперішній день.

Таким чином, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його нарахувати та виплачувати  йому пенсію щомісяця у розмірі 3447 грн.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 червня 2006р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї. перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу залишити без задоволення, постанову суду без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач до виходу на пенсію т.т. до 1994р. працював у науковій установі Російської Федерації. В той же рік він вийшов на пенсію та переїхав на постійне місце проживання на територію України. За заявою позивача, йому призначена пенсія за віком, яка і виплачувалась до жовтня 2005р. Однак ОСОБА_1 подав заяву про перерахунок пенсії відповідно до Закону України ,.Про наукову га науково-технічну діяльність", та йому проведений перерахунок пенсії, і з жовтня 2005р. вона виплачувалась у розмірі 3447грн. Оскільки перевіркою встановлено, що зазначена вище пенсія нарахована помилково, проведений перерахунок та призначена пенсія відповідно до діючого законодавства. Враховуючи, що пенсія перерахована правильна суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення вимог ОСОБА_1.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно оцінив обставини по- справі, надані стронами докази, правильно встановив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовується сторонами, що позивач працював у Російській Федерації до 1994р. і в той же рік вийшов на пенсію і переїхав на постійне місце проживання на територію України. За заявою ОСОБА_1. йому призначена пенсія за віком, яка і виплачувалась до жовтня 2005р. У жовтні 2005р позивач подав заяву до Управління пенсійного фонду в м.Ізмаїл про перерахунок пенсії виходячи з вимог Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та надав відповідну довідку про заробітну плату. Пенсія була перерахована та її розмір складав 3447грн.

Головним Управлінням Пенсійного Фонду України проведена перевірка пенсійної справи ОСОБА_1, та за наслідками перевірки встановлено, що перерахунок пенсії позивачу та її розмір встановлений помилково, оскільки не грунтується на діючому законодавстві.

Так. відповідно до ст.7 "Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993р. питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992р. та двосторонніми угодами в цій галузі.

Справа № 22а-1530/2006                                                                                        Категорія: 21

Головуючий у інстанції: Шлячтицький О.І. Доповідач: Градовський Ю.М.

 

Відповідно до п.2 ст.6 „Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 13 березня 1992р. для встановлення прав на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав -учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час набрання чинності цієї Угоди.

Враховуючи, що ОСОБА_1 трудовий стаж набув в установах Російської Федерації до 1994р., то трудовий стаж відповідно до цієї Угоди повинен зараховуватись тільки до 13 березня 1992р. А тому при перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" пенсійний фонд м.Ізмаїлу помилково встановив розмір пенсії 3447грн.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильної о вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи. постанова суду відповідає вимогам ст.ст. 159.163КАС України, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200.206КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 червня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Справа № 22а-1530/2006 Головуючий у інстанції: Шляхтицький О.І. Доповідач: Градовський Ю.М. Категорія: 2!

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація