Справа №784/478/13 28.02.2013 28.02.2013 28.02.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/215/2013 рік Головуюча у 1 інстанції:
Категорія ч.2 ст.309 Корнєшова Т.В.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Дзюби Ф.С., Чернявського А.С.
за участю прокурора: Іванова А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 січня 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий: 25.12.2007 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 17.06.2008 року умовно - достроково на 2 місяці 27 днів; 19.12.2011 року - Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання на 1 рік випробування; 22.05.2012 року апеляційним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71, 72 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 30.08.2012 року - Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 23.10.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
- засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироками Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2012 року та Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2012 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком апеляційного суду Миколаївської області від 22.05.2012 року, і за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи в сумі 588 грн. на користь НДЕКЦ при УВМС України в Миколаївській області .
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 20 липня 2012 року він, знаходячись біля Привокзальної площі по вул. Фалеєвська в м. Миколаєві, в стані алкогольного сп'яніння, у невстановленої слідством особи незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,4 мл, у перерахунку на суху речовину - 0,02 г, який незаконно зберігав при собі у медичному шприці, з яким був затриманий працівниками міліції того ж дня о 17-15 годині біля будинку АДРЕСА_1.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи висновків суду про доведеність його вини та правильності кваліфікації злочину, просить пом'якшити призначене покарання.
Вказує, що має на утриманні неповнолітню дитину та мати пенсіонерку, розкаявся.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши зібрані докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та вірно кваліфікував його дії. Фактичні обставини справи та кваліфікація злочину засудженим в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, яке обране судом за ч. 2 ст. 309 КК України, то воно призначено засудженому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, який характеризується посередньо, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме - визнання вини та щире каяття у скоєному, тобто ті обставини, на які посилається засуджений у апеляції.
Факт утримання неповнолітньої дитини та мами пенсіонерки не підтверджено офіційними даними.
Але судом було враховано і те, що ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто ті дані, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд вірно застосував правила ст. 71 КК Україна і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.
Доводи, на які посилається засуджений в апеляції, судом враховані в повній мірі, оскільки за ч.2 ст. 309 КК України йому призначене покарання не у максимальних межах, передбачених санкцією кримінального закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 січня 2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :