УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. справа № 2а/0470/5852/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Казимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі № 2а/0470/5852/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №55/17 від 30.11.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 травня 2012 року звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2011 року №55/17 «Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради від 25.02.2010 №989 «Про оформлення прав власності гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року вказаний позов було повернуто судом позивачеві відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із не підсудністю справи цьому адміністративному суду. Суд посилався на приписи пункту 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Зважаючи на те, що позивач просила у позові визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що данна справа підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття провадження по справі до суду першої інстанції. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про належність даного адміністративного спору до компетенції місцевого загального суду як адміністративного. Апелянт зазначає, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради яка виконує делеговані повноваження, тому і позов має розглядатися Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

ОСОБА_1, належним чином повідомлена про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду не прибула, про причини неприбуття не повідомила.

Представник Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу-без змін.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на положення приписів пункту 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає предметну підсудність справ, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Колегія суддів, зазначає, що відповідно до статтей 5, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міська рада є органом місцевого самоврядування та складовою його системи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 пред'явила позов до Дніпропетровської міської ради, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір має вирішуватись місцевим загальним судом як адміністративним.

Щодо доводів апелянта про виконання Дніпропетровською міською радою у спірних правовідносинах делегованих повноважень, колегія суддів зазначає, що делегування повноважень визначається як наділення своїм повноваженням (уповноваження) одним суб'єктом владних повноважень іншого суб'єкта. Положення про делеговані повноваження містяться в законах України. Так, з абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» випливає, що окремі повноваження органів виконавчої влади закон делегує органам місцевого самоврядування, а окремі свої повноваження органам місцевого самоврядування можуть делегувати відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Проте, апелянт не вказав, які саме делеговані повноваження виконує відповідач у спірних правовідносинах і який інший суб'єкт владних повноважень наділив його ними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31 травня 2012 року у справі № 2а/0470/5852/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна