Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 березня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК

України такого, що не має судимості,

засуджено:

· за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 1 (один) рік;

· за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішено цивільний позов по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він, 14 липня 2011 року, о 19 годині в м. Луцьку, по вул. Тарасовій, шляхом обману та зловживання довірою незаконно заволодів майном ОСОБА_6 на загальну суму 250 гривень.

Крім того, 24 липня та 30 липня 2011 року, в м. Луцьку, на вул. Ковельській, він же, діючи повторно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 заволодів належним ОСОБА_7 майном, на загальну суму 13530 гривень, а також 20 серпня 2011 року та 09 вересня 2011 року - належними їй грошовими коштами в сумі 1200 гривень.

Крім того, 01 вересня 2011 року, о 18 годині, в м. Луцьку, на вул. Володимирській, діючи повторно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5 заволодів належним ОСОБА_8 майном на загальну суму 500 гривень.

Крім того, 03 вересня 2011 року, ОСОБА_5, в м. Луцьку, на вул. Львівській, діючи повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів належним ОСОБА_9 майном на загальну суму 5470 гривень.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок та ухвалу скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.

Вважає, що при призначенні покарання судом не були належним чином враховані дані про особу засудженого, який заподіяної злочинними діями шкоди не відшкодував, в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став та вчинив нові корисливі злочини.

Крім того, не погоджується з наведеними висновками суду щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України та вважає їх не вмотивованими. Стверджує, що про всі зазначені порушення він вказував в апеляційній скарзі, однак апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 377 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), не перевірив їх належним чином та безпідставно залишив без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, скасувати лише ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень, передбачених у ст. 377 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), апеляційний суд, розглянувши справу та залишивши апеляцію без задоволення, складає ухвалу, в мотивувальній частині якої указує підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою та докладні мотиви прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на вирок місцевого суду прокурором було подано апеляцію, в якій ставилось питання про скасування вироку суду у зв'язку з необхідністю, на думку прокурора, призначення ОСОБА_5 більш суворого покарання та неправильним застосуванням ст. 75 КК України до нього.

Проте, апеляційний суд, перевіривши справу та погодившись з призначеним засудженому покаранням, залишив без відповіді доводи апеляції в частині застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, які, відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), слід визнати істотними, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року), а справа направленню на новий апеляційний розгляд. Якщо під час нового розгляду справи підтвердиться об'єм обвинувачення, визнаного доведеним судом першої інстанції, то рішення апеляційного суду про застосування ст.75 КК України слід вважати таким, що є неправильним застосуванням кримінального закону.

Оскільки прокурор ставив питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 394 - 398 Кримінально - процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції закону від 18.09.2012 року) та п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів,

у х в а л и л а:

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати і справу направити на новий апеляційний розгляд.

С у д д і:

О.М. Литвинов В.А. Швець В.М. Кульбаба