ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 2/137-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Добролюбової Т.В. |
суддів | Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б. |
розглянувши касаційну скаргу | Державного підприємства “УКРРИБА” |
на рішення від у справі | господарського суду Сумської області 31.10.2005 року № 2/137-05 |
за позовом | ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція” |
до | РВ ФДМ України по Сумській області |
про | визнання договору оренди дійсним |
від позивача: Василець С.О. за дорученням від 23.10.2006 року
від відповідача: Пономаренко С.В. за дорученням від 29.09.2006 року № 24
від ДП “УКРРИБА”: Пільганчук В.В. за дорученням від 23.12.2005 року № 2
У жовтні 2005 року ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція” заявлений позов про визнання договору оренди державного майна № 160 від 01.06.2000 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція”, дійсним та продовженим до 01 червня 2010 року на тих самих умовах. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 764 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, встановлений договором. Також дане положення передбачене пунктом 10.6 договору № 160 від 01.06.2000 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 31.10.2005 року, ухваленим суддею Соп’яненко О.Ю., вимоги позивача задоволено. Рішення мотивовано тим, що за спливом строку дії договору оренди, сторони не ініціювали його розірвання, що за умовами цього договору призвело до поновлення його умов на новий строк.
Державне підприємство “УКРРИБА” звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд. В обґрунтування касаційної скарги заявник наголошує, що суд вирішив спір з приводу прав і обов’язків ДП “УКРРИБА”, не залучивши його до участі у розгляді справи. Скаржник зазначає, що майно, яке є предметом оренди спірного договору з 01 липня 2003 року передано на баланс ДП “УКРРИБА” та знаходиться у останнього на праві господарського відання. Також судом не враховано, що згідно з Законом України від 29.06.2004 року № 1905 –IV “Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” майно, яке є предметом договору заборонено до передачі в оренду.
Від позивача у справі надійшов відзив в якому він заперечує проти доводів касаційної скарги та зазначає, що скаржник не має права на звернення із касаційною скаргою у даній справі, оскільки він не є стороною Договору оренди державного майна № 160 від 01 червня 2000 року.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права господарським судом Сумської області, Вищий госпо дарський суд України визнає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Предметом позову в даній справі є вимога ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області про визнання договору оренди державного майна № 160 від 01.06.2000 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція” дійсним та продовженим до 01 червня 2010 року на тих самих умовах. Доводи касаційної скарги ДП “УКРРИБА” безпосередньо стосуються його права розпорядження майном переданим позивачеві в оренду за спірним договором, однак, до участі у справі скаржник залучений не був. До касаційної скарги додано копію наказу Фонду державного майна України від 06 травня 2003 року № 126/752 згідно якого ДП “УКРРИБА” на праві повного господарського відання передається на баланс державне майно, яке не увійшло до статутних фондів створюваних в процесі приватизації господарських товариств, одним з яких є ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція”. Окрім того залучена копія Акта приймання-передачі гідротехнічних споруд від 01 липня 2003 року, за яким буцімто відбулась передача від ВАТ “Лебединська рибоводно-меліоративна станція” і приймання на баланс ДП “УКРРИБА” гідротехнічних споруд та іншого майна, яке є предметом спірного договору оренди № 160. Наведені обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції при вирішенні спору, ДП “УКРРИБА” не було залучено до участі у справі. За приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до положень статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
З огляду на наведене, судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та прийняти обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Сумської області 31.10.2005 року у справі № 2/137-05 скасувати. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Касаційну скаргу ДП “УКРРИБА” задовольнити.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
Т. Дроботова