КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2013 р. Справа№ 5011-7/12793-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Куксова В.В.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.02.2013 року по справі № 5011-7/12793-2012 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 16.11.2012 року) по справі № 5011-7/12793-2012 (суддя - Якименко М.М.)
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»
до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада (КМДА)
про спонукання укласти додаткову угоду
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про спонукання укласти додаткову угоду.
Ухвалою суду від 17.10.2012 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську раду (КМДА).
06.11.2012 року представником позивача подано уточнення позовних вимог, в яких позивач просить вважати додаткову угоду від 29.05.2012 року до договору оренди № 2231/8 від 15.04.2008 року між Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» в редакції наданої позивачем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року позов задоволено повністю; зобов'язано вважати Додаткову угоду від 29.05.2012 року до Договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року між Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацію та товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» укладеною на умовах направленого 29.05.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» проекту додаткової угоди Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 28.05.2015 року (п. 9.1. Договору); стягнуто з Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» 1 073,00 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, м. Київ, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що під час розгляду справи № 5011-7/3045-2012 судом було встановлено, що сторони правом переукласти договір не скористались, а тому відсутні підстави для укладення додаткової угоди. Також, судом не взято до уваги балансоутримувачем орендованого майна є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва», а не Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, однак балансоутримувача не було залучено до участі у справі в якості третьої особи.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 09.01.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011 7/12793-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Яковлєв М.Л., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року по справі № 5011-7/12793-2012 відновлено Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 26.02.2013 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» на підставі ст. 96 ГПК України подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі № 5011-7/12793-2012 залишити без задоволення, а рішення без змін.
Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Представник третьої особи був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи відповідача (апелянта) та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року по справі № 5011-7/12793-2012 - залишається без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Рішенням Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006 року Поліклініці №2 Дніпровського району м. Києва надано дозвіл на укладення договору оренди з товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед».
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-XII, в редакції Закону України від 23.12.1997 року № 768/97-ВР, цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції Закону України від 29.06.2004 року № 1905-IV, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
На виконання зазначеного рішення 27.07.2007 року між Поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» (орендар) укладено договір б/н про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду (договір) (а.с. 7-12).
За умовами договору (п. 1.1, п. 2.1.) орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення (об'єкт оренди) загальною площею 28,40 кв.м, в тому числі: на 1 поверсі - 28,40 кв.м., напівпідвалі, підвалі, на горищі, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частині цього договору, за адресою: вулиця Тичини, буд. 22.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1. договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 27.07.2007 року до 25.07.2008 року.
У пункті 9.3 договору зазначено, що після закінчення строку дії даного договору, його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.
Згідно п. 9.5 договору, встановлено, що договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-XII, в редакції Закону України від 27.04.2007 року № 997-V, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Отже, дія договору була продовжена до 23.07.2009 року.
Крім того, рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 року № 67/1122 погоджено товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» продовжити орендні відносини з Поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою просп. Тичини Павла, № 22 Дніпровський район м. Києва (а.с. 13-15).
Таким чином з моменту прийняття вище вказаного рішення ради договір був продовжений до 18.02.2012 року.
Разом з тим, рішенням Київської міської ради від 08.07.2010 року № 1015/4453 відмовлено у погоджені товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» продовжити орендні відносини з Поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою просп. Тичини Павла, № 22 Дніпровський район м. Києва.
Однак, зазначене рішення визнано незаконним та скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року по справ № 5011-11/4782-2012 (а.с. 37-41).
Тобто, фактично після скасування рішення Київської міської ради від 08.07.2010 року № 1015/4453, рішення Київської міської ради від 19.02.2009 року № 67/1122 є чинним та не виконано.
У зв'язку з тим, що термін дії договору закінчується 18.02.2012 року, то товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» звернулось до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою та додатковою угодою від 29.05.2012 року до договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008, в якій просить продовжити термін дії договору оренди до 28.05.2015 року.
Однак, зазначене залишено без уваги зі сторони орендодавця.
У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» звернулось до суду з позовної заявою до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року, якою п. 9.1 договору викласти у наступні редакції: термін дії договору встановлюється сторонами до 28.05.2015 року. Всі інші умови договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року залишаються незмінними.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції Закону України від 29.06.2004 року № 1905-IV, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції Закону України від 29.06.2004 року № 1905-IV, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Оскільки рішення Київради від 19.02.2009 року № 67/1122, яким погоджено товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» продовжити орендні відносини з Поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, площа, 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою просп.. Тичини Павла, № 22, Дніпровський район м. Києва є невиконане.
Крім того, рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.10.2011 року, було затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яким було визначено порядок внесення змін до договорів оренди.
Відповідно до п. 12.1. Положення внесення змін до договору оренди здійснюється за згодою орендодавця та орендаря.
Згідно з п. 12.2. Положення з метою розгляду питання про зміну умов договору оренди орендар подає заяву та три підписані ним примірники змін до договору до орендодавця. Орендодавець розглядає подані зміни до договору та в установлені законом строки приймає рішення про їх підписання. Один примірник змін до договору, підписаний орендодавцем, або обґрунтована відмова в підписанні змін направляється орендарю. Протягом п'яти робочих днів з дати підписання орендодавцем та орендарем змін до договору копія таких змін надається орендодавцем до Головного управління.
На виконання зазначеного позивач звернувся до відповідача з пропозицією та додатковою угодою щодо продовження договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Крім того, позивач по сьогоднішній день володіє та використовує об'єкт оренди, належним чином виконує всі обов'язки, а відповідач не заперечує щодо володіння та користування спірного майна позивачем приймаючи від нього орендну плату.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Однак, доказів не належного виконання позивачем своїх зобов'язань не надано ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.
Крім того, в матеріалах справи відсутні письмові попередження орендодавця про те, що він маж намір використовувати зазначене майно для власних потреб.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та визнано додаткову угоду від 29.05.2012 року до договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» та Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією на умовах направленого 29.05.2012 року проекту.
Щодо посилань відповідача на те, що між сторонами було укладено угоду на тимчасову оренду нерухомого майна, тобто було укладено новий договір, що свідчить про припинення дії попереднього договору № 2231/8, то зазначене не береться до уваги з огляду на наступне.
Договір оренди № 2231/8 від 15.04.2008 року є основним договором оренди, а угода на тимчасову оренду нерухомого майна не має ознак договору оренди та не відповідає ст. 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», оскільки істотними умовами договору оренди є:
об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації;
порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;
відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань;
забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
відповідальність сторін;
страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
2. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.
Також, вказана угода не передбачена Порядком передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженим Рішенням Київради від 28.09.2006 року № 34/91.
Як вбачається з п. 10.1. вказаного Порядку, підставою для укладення основного договору оренди майна є рішення Київради.
А як зазначено було саме на виконання рішення Київради між сторонами було підписано договір № 2231/8 від 15.04.2008 року.
Тобто, вказана угода на тимчасову аренду не має ознак ні договору оренди ні ознак попереднього договору, відповідно може розцінюватись лише як додаткова угода до основного договору оренди - договору оренди № 2231/8 від 15.04.2008 року, яка фактично підтверджує продовження орендних відносин.
Щодо посилань скаржника на те, що рішення по даній справі суперечать висновкам по справі № 5011-7/3045-2012, також судом не береться до уваги, оскільки воно в порядку ст. 35 ГПК України, не має преюдиціального значення для справи, оскільки спір розглядався за участю інших сторін та вони спростовуються постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року по справі № 5011-11/4782-2012, в ній зазначено, що орендні правовідносини між позивачем та орендодавцем не припинялися. З моменту укладання договору оренди № 2231/8 від 15.04.2008 року по сьогоднішній час нерухоме майно (об'єкт оренди) за адресою : м. Київ, пр-т Тичини, 22 надане в оренду для розміщення аптечного пункту постійно перебуває у фактичному користуванні позивача, за що ним сплачуються кошти орендодавцеві.
Крім того, скаржник зазначає, що рішення Київради від 22.10.2011 року, №34/6250, яким затверджено Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, не може бути застосовано до спірних відносин, оскільки воно не стосується відносин оренди, які виникли до його прийняття (п.п. 4 та 5 рішення), оскільки:
Відповідно до п. 5 положення, рішення про передачу майна територіальної громади міста Києва, прийняті Київською міською радою, але не виконані на момент набрання чинності цим рішенням, підлягають виконанню відповідно до Положення.
Тобто, на сьогоднішній день Рішення Київради від 19.02.2009 року № 67/1122, яким погоджено товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед» продовжити орендні відносини з Поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо аптеки, яка реалізує готові ліки (аптечний пункт), 1 поверх, площа, 28,4 кв.м., що знаходиться за адресою просп.. Тичини Павла, №22, Дніпровський район м. Києва є невиконане.
На виконання вказаних Положень дотримуючись порядку внесення змін до договору оренди, позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити договір оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року терміном на 2 роки та 364 дні, строком до 28.05.2015 року, однак відповідачем залишено поза увагою зазначене звернення.
Разом з тим, до апеляційної скарги скаржником додано лист від 09.11.2010 року № 1220, у якому зазначено, що у зв'язку з тим, що на даний момент договірні відносини між орендарем та орендодавцем відсутні, то Поліклініка № 2 Дніпровського району просить звільнити приміщення протягом 30 календарних дні, після чого листом від 05.05.2011 року № 445 з посиланням на рішення Київради від 08.07.2010 року № 1015/4453 було запропоновано терміново звільнити орендоване приміщення, потім листом від 06.07.2011 року № 666 Поліклініка № 2 Дніпровського району вкотре наполягала на поверненні нерухомого майна, не зважаючи на зазначені листи орендарем не звільнено зазначене приміщення, оскільки рішення Київради від 08.07.2010 року № 1015/4453 скасовано у судовому порядку.
Також колегією суддів не беруться до уваги посилання апелянта на те, що відповідач не є стороною договору, тобто не наділений повноваженнями орендодавця, оскільки, відповідно до п.2.3 Положення, уповноважено виступати Орендодавцями майна територіальної громади м. Києва, Районні в м. Києві державні адміністрації. Тобто в відносинах по договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року первісний орендодавець - Поліклініка №2 повинен змінитись на нового орендодавця Дніпровську РДА м. Києва.
Відповідно до ст. 759 ЦКУ, сторонами договору найму (оренди) є Орендодавець та Орендар.
Отже, згідно п. 2.3 Положень, новим орендодавцем по договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року може стати виключно Дніпровська РДА м. Києва.
Щодо посилань скаржника на те, що балансоутримувачем об'єкту оренди є Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва», то його необхідно залучити в якості третьої особи, не береться до уваги, оскільки суперечить ст. 27 ГПК, яка передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Спір, щодо орендних відносини стосується виключно сторін договору оренди- орендаря та орендодавця, а отже рішення по справі не впливає на права та обов'язки інших осіб, які не є сторонами по договору.
Адже, враховуючи положення ст. 137 ГК України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом), некомерційна господарська діяльність, унеможливлює вступ Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва» в права нового орендодавця по договору оренди майна № 2231/8 від 15.04.2008 року. Сама організаційно-правова форма - Комунальне Некомерційне Підприємство вже вказує, на неможливість виступати в права орендодавця.
Крім того, у відповідності до листа відповідача від 02.07.2012 року балансоутримувачем спірного приміщення є КП «Консультативно-діагностичний центр», а отже позиція відповідача про залучення КНП «ЦПМСД» №2 з підстав балансоутримання спірного майна, є протирічливою.
Інші доводи апеляційних скарг внаслідок їх безпідставності та необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.
За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі № 5011-7/12793-2012 - залишається без змін.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року по справі № 5011-7/12793-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі № 5011-7/12793-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-7/12793-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Яковлєв М.Л.
Судді Куксов В.В.
Тарасенко К.В.