Справа № 625/16/13- п
Провадження № 3/625/11/13
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2013 року с. Різуненкове
Суддя Коломацького районного суду Харківської області Скляренко М.О., розглянувши матеріали, які надійшли з УДАІ ГУМВС України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «А», за ст. 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
27 грудня 2012 року о 17 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 на 399 км + 34 м автодороги «Київ-Харків-Довжанський»., керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_2, порушивши п.п. 14.2, 14.6 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в умовах недостатньої видимості (тумані), на перехресті здійснив обгін автомобіля «МАН», державний номерний знак НОМЕР_3, з причепом, державний номерний знак НОМЕР_4, та під час перестроювання на свою смугу руху створив перешкоду у русі автомобілеві «МАН», державний номерний знак НОМЕР_3, в результаті чого сталося зіткнення автомобіля «ЗАЗ 1102», державний номерний знак НОМЕР_2, з автомобілем «МАН», державний номерний знак НОМЕР_3, що рухався у попутному напрямку, внаслідок чого вищевказані транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав та надав свої пояснення в обґрунтування своєї невинуватості.
Так, ОСОБА_1, не заперечуючи факту своєї причетності до дорожньо - транспортної пригоди, вказав, що правил дорожнього руху не порушував та висловив припущення стосовно того, що водій автомобіля «МАН», державний номерний знак НОМЕР_3, перед зіткненням автомобілів міг заснути, і, що саме цей водій винен у зіткненні автомобілів.
Захисник ОСОБА_1 також підтримав позицію свого підзахисного про його невинуватість, просив закрити справу в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він прибув на місце дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з участю його батька і здійснював на місці пригоди фотографування, та вважає, що його батько не винен у вчиненні адміністративного правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 сприймаю критично, оскільки вони не узгоджуються із іншими доказами по справі і свідчать про бажання останнього уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Надані адвокатом ОСОБА_1 – ОСОБА_3 схема додаткового огляду і обмірів перехрестя, складена ними 12 лютого 2013 року, та фотознімки, зроблені свідком ОСОБА_2, не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушення.
При цьому вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 № 081075, складеним 27 грудня 2012 інспектором ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту №2 РДПС ДАІ прапорщиком міліції ОСОБА_4 (а.с.1), схемою місяця ДТП (а.с.2), в яких є відповідні підписи правопорушника про ознайомлення ним із цими документами, та в яких відсутні будь-які зауваження до їх змісту. Також, вина ОСОБА_1 підтверджується його письмовими поясненнями(а.с.3), письмовими поясненнями водія автомобіля «МАН» (а.с 4), фотознімками пошкоджених автомобілів (а.с.5).
Вислухавши пояснення особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності, її захисника, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, і його дії кваліфікую за ст. 124 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «г» п.14.2 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, у відповідності до якого перед початком обгону водій повинен переконатися в тому,
що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він
обганяє, повернутися на займану смугу, а також п.п. «а» п. 14.6 правил дорожнього руху, згідно якого обгін на перехресті заборонено, внаслідок чого сталася дородньо-транспортна пригода, в результаті якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
При цьому, між пошкодженням транспортних засобів та порушенням ОСОБА_1І правил дорожнього руху існує прямий причинний зв'язок.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховую особу правопорушника, який є пенсіонером, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, його майновий стан (отримує пенсію), характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, а також відсутність обстави, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
За таких обставин, для забезпечення досягнення закріпленої ст. 23 КУпАП мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень доцільним є, з урахуванням вищевказаних обставин, застосувати до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 124, 280, 283-284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 357 (триста п’ятдесят сім) гривень.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя М. О. Скляренко