Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 299/293/13- ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Оприска З.Л.,

при секретарі: Чернянчук К.П.,

за участю позивачки: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. У позовній заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка заповідним розпорядженням від 13.04.2010 року № 31 заповіла земельну ділянку площею 1.45 га для ведення фермерського господарства в АДРЕСА_1, належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 01.06.2006 року, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2121210100-0106070300132. Вказує, що спадщину прийняла, оскільки до шести місяців, в листопаді 2012 року, подала відповідну заяву в Виноградівську нотаріальну контору. Однак спадщину на земельну ділянку не може оформити по тій причині, що 18.05.2010 року ОСОБА_3 склала інший заповіт за № 39 на ОСОБА_2, який не заперечує проти того, щоб позивач була власницею земельної ділянки площею 1.45 га для ведення фермерського господарства в АДРЕСА_1.

Позивач в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав.

Суд постановив відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжив судовий розгляд.

У судовому засіданні було досліджено наступні докази: паспорт ОСОБА_1; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 09.07.2012 року серія НОМЕР_1; заява ОСОБА_2 від 14.01.2013 року; заповіт ОСОБА_3 від 13.04.2010 року, зареєстрований за № 31; державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗК № 045924; лист державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори від 17.01.2013 року № 9/01-16; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; заява ОСОБА_1 до Виноградівської державної нотаріальної контори, зареєстрована в реєстрі за № 2536. Також позивач та відповідач, допитані як свідки за їхньою згодою надали пояснення.

Дослідивши у судовому засіданні та оцінивши матеріали справи на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

13 квітня 2010 року ОСОБА_3 на випадок смерті зробила заповідне розпорядження: приналежну їй земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 1.45 га на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЗК № 045924, яка розташована в АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_1, що підтверджується заповітом ОСОБА_3 від 13.04.2010 року, зареєстрованим за № 31. 18 травня 2010 року ОСОБА_3 залишила заповіт за р.н. 39 в Новосільській сільській раді, яким все своє майно заповіла в користь ОСОБА_2, що підтверджується листом державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори від 17.01.2013 року № 9/01-16 та визнається сторонами. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.07.2012 року серія НОМЕР_1. 16 листопада 2012 року позивач звернулась до Виноградівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою ОСОБА_1 до Виноградівської державної нотаріальної контори, зареєстрованою в реєстрі за № 2536. У судовому засіданні позивач, допитана за її згодою як свідок пояснила, що вона не є дитиною, сестрою, бабою, тіткою спадкодавця, не проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто не є спадкоємцем за законом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із досліджених доказів ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, отже відносини спадкування в такому випадку регулюються правовим нормами Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) (ЦК Ураїни).

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

В силу приписів ч.2-5 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Таким чином, заповіт ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 від 13.04.2010 року, зареєстрований за № 31 щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 1.45 га, яка розташована в АДРЕСА_1 був скасований заповітом від 18.05.2010 року за реєстровим номером 39, щодо всього майна в користь ОСОБА_2 Доказів визнання заповіту, посвідченого 18.05.2010 року, недійсним або зміненим суду не надано. Тому суд прийшов до висновку, що позивач не є спадкоємцем за заповітом. У судовому засіданні встановлено, що позивач також не є спадкоємцем за законом. Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів того, що позивач є спадкоємцем за заповітом чи законом суду не надано. За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1254, 1261-1265 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 1,45 га, розташовану в АДРЕСА_1 для ведення фермерського господарства - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийЗ. Л. Оприск