Справа № 2-1383/08

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2008 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді              Сітало А.К.,

за участю секретаря -         Більченко В.Е.,

позивача -                         ОСОБА_1

відповідачів -                      ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання права власності на ј частину житлового будинку з надвірними спорудами в порядку забудови подружжям за час шлюбу та визнання права власності на ј частину будинку з надвірними спорудами в порядку спадкування за законом, -                                                       

В С Т А Н О В И  В :

            13 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею та  її чоловіком ОСОБА_4 право власності, за кожним на 1/4 частину  житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірних споруд в порядку забудови,  в період сумісного життя і за спільні кошти подружжя. Також позивач просить визнати за нею  право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1  в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з Ѕ частини житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних споруд. Вказана Ѕ частина житлового будинку с надвірними спорудами була збудована ОСОБА_4 та нею під час шлюбу. Житловий будинок було прийнято в експлуатацію і ОСОБА_4 було видано 25.12.1996 році, на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної Ради  свідоцтво на право особистої власності на Ѕ частину будинку . Однак , зазначене свідоцтво ОСОБА_4 під час життя не зареєстрував у встановленому порядку в КП « Харківське бюро технічної інвентаризації». У зв'язку з тим , що право власності на спірний будинок не було зареєстроване належним чином  вона позбавлена можливості оформити  спадщину.  Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця є вона та їх доньки  ОСОБА_3 іОСОБА_2. До спливу шести місячного строку на прийняття спадщини в нотаріальну контору звернулись вона та доньки.  Доньки написали заяву про відмову від спадщини , а вона подала заяву про прийняття спадщини яка залишилися після смерті ОСОБА_1

В процесі судового розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просила визнати за нею право власності тільки на ј частину будинку в порядку розподілу спільної власності подружжя та на ј частину в порядку спадкування по закону, після смерті ОСОБА_3

            Відповідачі:ОСОБА_2., ОСОБА_3  в судовому засіданні позов визнали в повному обсязі, та підтвердили обставини на яки посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..60, 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню. Відповідно до 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено,  що позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 03 липня 1965  року в Тетлетський селищній раді Чугуївського району Харківської області, актовий запис № 10.

             За час шлюбу у подружжя народилися доньки : ОСОБА_2, 1966 року народження та ОСОБА_3, 1973 року народження. Після одруження доньки змінили свої дошлюбні прізвища,  вказані обставини підтверджені відповідними  свідоцтвами, наданими сторонами.

            Згідно рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради народних депутатів від 08.10.1980 року за №403/10 вбачається , що ОСОБА_3 таОСОБА_5 в 1966 році придбали у ОСОБА_6 недобудований флігель . У 1977 році братами ОСОБА_5 було самовільно розпочате будівництво двохквартирного будинку. Зазначеним рішенням ОСОБА_5було дозволено добудувати розпочатий будівництвом будинок, розташований  за адресою: АДРЕСА_1

            Рішенням Виконкому Орджонікідзевської районної Ради народних депутатів м. Харкова від 07.09.1982 року спірний житловий будинок житловою площею 89,1 кв.м.,  корисною 145.0 кв.м було прийнято в експлуатацію. Було зобов'язано Орджонікідзевське ЖЕО видати ОСОБА_4 і ОСОБА_5свідоцтва про право власності на будинок в рівних частинах кожному з них.

            В свідоцтві по право особистої власності на житловий будинок виданим  виконкомом Орджонікідзевської райради м. Харкова 25.12.1996 року зазначено , що Ѕ частина спірного будинку належить ОСОБА_4

            Згідно відповіді КП  « Харківське міське бюро технічної інвентарізацїї» право власності на Ѕ частину будинку з надвірними спорудами поАДРЕСА_1  зареєстроване на ім'я ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право на спадщину. Право власності на Ѕ частину жилого будинку на ім'я ОСОБА_3 не зареєстроване.

            Згідно свідоцтва про смерть від 06.06.2006 року, виданого  міським відділом  реєстрації актів цивільного стану №4 Харківського обласного управління юстиції  ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

            Судом також встановлено , що Ѕ частина спірного будинку була побудована  ОСОБА_4 та ОСОБА_7 під час шлюбу.

Таким чином, хоча право власності на частину будинку ОСОБА_5 належним чином не було оформлене, однак  відповідно до ст.ст. 60, 70 СК України, фактично вони  є власниками, яким належить по 1/4 частини спірного будинку.

Після  смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно - 1/4 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки  на день його смерті вона була зареєстровані і проживала в  спірному будинку. Крім того, позивач у передбачений ст.1270 ЦК України термін подала заяву про бажання прийняти спадщину, що підтверджується відповіддю четвертої Харківської нотаріальної контори за № 2-21/1642 від 29.03.2008 року. У вказаній відповіді також зазначено, щоОСОБА_2. та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини по закону на користь позивача.  Свідоцтво про право власності на спадщину за законом на спірну частину будинку ніхто не отримував.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той с подружжя ,який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК  України спадкоємець,  який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини ,  вважається таким, що прийняв спадщину.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість визнання права власності на 1/4 частину спірного будинку в порядку спадкування за законом за позивачем  Маміною Л.В. після померлого ОСОБА_3

За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню і за нею повинно бути визнане право власності на Ѕ частину спірного житлового будинку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 60, 212 ЦПК України, ст. 1261, 1268 , 1270 ЦК України, ст.ст. 60, 70 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1  та ОСОБА_4 право власності, за кожним, на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 як на майно, набуте під час шлюбу. 

          Визнати за ОСОБА_1  право власності, на 1/4 частину житлового будинкуАДРЕСА_1в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_1.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.  294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                                       А.К. Сітало