ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 листопада 2006 р.

№ 3/50

Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі –ВАТ “Кривбасзалізрудком”)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2006

зі справи  № 3/50

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Верітас”,             м. Дніпропетровськ (далі –ТОВ “Фірма “Верітас”)

до ВАТ “Кривбасзалізрудком”

про стягнення 16 321, 59 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Двоєносенко О.С.,

відповідача –Пата С.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення суми боргу 12 633, 30 грн. та пені в сумі 3 688, 29 грн., всього 16 321, 59 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково: з ВАТ “Кривбасзалізрудком” стягнуто на користь ТОВ “Фірма “Верітас” 1 674, 90 грн. основного боргу, 16, 75 грн. державного мита і 12, 11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позовних вимог відмовлено. У прийнятті зазначеного рішення суд виходив з того, що основний борг відповідача перед позивачем за укладеним ними договором становить саме 1 674, 90 грн., а інші позовні вимоги, в тому числі щодо сплати пені, не ґрунтуються на матеріалах справи і не відповідають чинному законодавству.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 (колегія суддів у складі: Джихур О.В. –головуючий, судді             Виноградник О.М. і Прудніков В.В.) апеляційну скаргу ТОВ “Фірма “Верітас” задоволено частково; рішення місцевого господарського суду змінено, і абзац другий його резолютивної частини викладено в новій редакції, згідно з якою з ВАТ “Кривбасзалізрудком” стягнуто на користь ТОВ “Фірма “Верітас” 12 474, 90 грн. боргу, 124, 70 грн. державного мита і 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У прийнятті зазначеної постанови суд виходив з обґрунтованості позовних вимог у зазначеній сумі та з безпідставності нарахування пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Кривбасзалізрудком” просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду з даної справи залишити без змін. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм глави 63, статей 1008, 1009 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), а також незастосуванням ним у розгляді справи приписів Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ (затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003              № 242) у частині визначення нею терміну “авансові платежі”.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Фірма “Верітас” заперечує проти доводів скаржника, зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови і просить залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- сторонами укладено договір від 22.10.2004 № 2351-И/595 про надання правової допомоги (далі –Договір), за яким ТОВ “Фірма “Верітас” (виконавець) зобов’язалося надати ВАТ “Кривбасзалізрудком” (замовник) правові послуги з метою недопущення стягнення з ВАТ “Кривбасзалізрудком” на користь ТОВ “Круг” суми комісійної винагороди за договором  комісії на продаж № 2004-53-11/02, а ВАТ “Кривбасзалізрудком” зобов’язалося оплатити правові послуги на умовах та в порядку, визначених пунктами 2.1, 2.2, 3.1 - 3.8 Договору;

- за пунктом 8.1 Договору останній набирає чинності від дня його підписання і діє до 22.10.2005;

- згідно з пунктом 5.1 Договору послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими з моменту підписання акта приймання-здачі послуг у порядку, передбаченому пунктами 5.3 - 5.5 Договору;

- у пункті 5.2 Договору встановлено, що виконавець припиняє надання послуг, передбачених пунктом 1.2.2 Договору, при настанні однієї з таких подій: “винесення господарським судом, апеляційним господарським судом або Вищим господарським судом України рішення про відмову Позивачеві (ТОВ “Круг”) у стягненні із замовника комісійної винагороди і неоскарження цього рішення в установлені законом строки; винесення Верховним судом України постанови з предмету спору”;

- за пунктом 5.3 Договору при настанні однієї з цих подій і отриманні всіх передбачених розділом 3 авансів виконавець направляє замовникові акт приймання-здачі послуг з відображенням у ньому відповідних підстав припинення зобов’язань виконавця за Договором;

- згідно з пунктом 8.2 Договору, якщо до моменту закінчення строку дії Договору не настане жодна із зазначених подій, строк дії Договору вважається продовженим на один рік на тих же умовах;

- відповідно до пункту 1.2 Договору до числа послуг виконавця віднесено: вивчення матеріалів, що стосуються предмета договору, розробку правової позиції й надання ВАТ “Кривбасзалізрудком” рекомендацій правового характеру, підготовку необхідних процесуальних документів і “представлення інтересів” замовника в судах усіх інстанцій;

- у Договорі сторони узгодили вартість послуг –в сумі 54 000 грн., яка мала бути сплачена шляхом внесення авансових платежів: авансу 10 800 грн. – не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання господарського суду Дніпропетровської області; авансу 10 800 грн. –не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду; авансу 10 800 грн. –не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання Вищого господарського суду України; авансу 10 800 грн. - не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання Верховного Суду України. Оплата авансів мала здійснюватись на підставі рахунків ТОВ “Фірма “Верітас”, які надсилаються ВАТ “Кривбасзалізрудком” не частіше одного разу на тиждень і підлягають оплаті протягом трьох календарних днів з дня одержання рахунка;

- згідно з пунктами 4.1.5, 4.1.6 Договору ТОВ “Фірма “Верітас” зобов’язане вести облік наданих послуг і затрат часу на їх надання та на вимогу ВАТ “Кривбасзалізрудком” надавати йому звіт про надані послуги і про витрати часу на їх надання;

- у період з 22.10.2004 по 15.03.2005 (останнє подання ТОВ “Фірма “Верітас” клопотань в інтересах ВАТ “Кривбасзалізрудком” у справі                    № 39/465) юристами названої фірми на виконання Договору: вивчалися матеріали, що стосувалися справи й надавалися ВАТ “Кривбасзалізрудком”; розроблено для ВАТ “Кривбасзалізрудком” правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву; складалися клопотання та інші процесуальні документи й здійснювалося представництво інтересів ВАТ “Кривбасзалізрудком” у господарському суду Дніпропетровської області, що підтверджується відповідними документами;

- перше судове засідання у справі № 39/465 відбулося 18.01.2005;

- згідно з пунктом 3.1 Договору ТОВ “Фірма “Верітас” виставлено до оплати ВАТ “Кривбасзалізрудком” рахунки за надані послуги, з яких деякі було оплачено, а деякі не було; загальна сума, не оплачена ВАТ “Кривбасзалізрудком” за рахунками ТОВ “Фірма “Верітас”, становить 12 633, 30 грн.;

- відповідно до пункту 6.2 Договору за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 3 Договору, ВАТ “Кривбасзалізрудком” сплачує за кожний день прострочки оплати пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу і сплата пені не звільняє ВАТ “Кривбасзалізрудком” від зобов’язань з оплати. ТОВ “Фірма “Верітас” нарахувало ВАТ “Кривбасзалізрудком” пеню в сумі             3 688, 29 грн.;

- після 15.03.2005 представник ТОВ “Фірма “Верітас” не брав участі у судових засіданнях зі справи № 39/465;

- 10.06.2005 ВАТ “Кривбасзалізрудком” повідомило ТОВ “Фірма “Верітас” листом № 53-02/935 про те, що господарським судом Дніпропетровської області 25.04.2005 у справі № 39/465 затверджено мирову угоду між ТОВ “Круг” і ВАТ “Кривбасзалізрудком” й провадження у цій справі припинено;

- у відповіді на цей лист від 09.08.2005 № 854/05 ТОВ “Фірма “Верітас” відхилило пропозицію ВАТ “Кривбасзалізрудком” щодо припинення дії Договору та наполягало на оплаті ВАТ “Кривбасзалізрудком” усіх авансових платежів і узгодженої вартості послуг в сумі 52 515 грн.;

- ВАТ “Кривбасзалізрудком” від повної сплати коштів за відповідними рахунками ТОВ “Фірма “Верітас” відмовилося з посиланням на те, що цією фірмою не подано доказів на підтвердження витрат зазначеного в рахунках часу, на надання послуг ВАТ “Кривбасзалізрудком”, а також на непідписання актів приймання-здачі цих послуг;

- за рахунками ТОВ “Фірма “Верітас”, на надання послуг ВАТ “Кривбасзалізрудком” (згідно з пунктом 4.1.5. Договору) ним було витрачено 12, 09 год. і плата становила: 12, 09 год. х 270 грн. = 3 264, 30 грн.                       Однак названою фірмою невірно визначено час, витрачений на участь у судових засіданнях згідно з протоколами останніх; фактично                  витрачений  нею час становить 11, 67 год., що в грошовому виразі становить: 11, 67 год. х 270 грн. = 3 159, 90 грн. Водночас загальна сума, сплачена ВАТ “Кривбасзалізрудком” за рахунками ТОВ “Фірма “Верітас”, складає               1 485 грн. Отже, основний борг ВАТ “Кривбасзалізрудком” перед ТОВ “Фірма “Верітас” за Договором становить 1 674, 90 грн. з розрахунку:            3 159, 90 грн. –1 485, 00 грн.;

- “наведений Позивачем розрахунок пені, не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає чинному законодавству, не може бути використаний судом для самостійних підрахунків належної до стягнення з Відповідача на користь Позивача пені, оскільки не враховує фактичного періоду прострочки виконання зазначеного грошового зобов’язання, а окрім того, Позивачем був завищений розмір боргу, на який підлягає нарахуванню пеня та не дотримані приписи Закону України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань”.

Судом апеляційної інстанції, крім того, з’ясовано, що перше засідання господарського суду у справі № 39/465 відбулося 18.01.2005, причому в обумовлений Договором строк, до 08.01.2005, авансовий платіж в сумі               10 800 грн. замовник (ВАТ “Кривбасзалізрудком”) виконавцеві (ТОВ “Фірма “Верітас”) не перерахував; відтак, на думку апеляційного господарського суду, з ВАТ “Кривбасзалізрудком” додатково підлягає стягненню авансовий платіж у сумі 10 800 грн.

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин, зокрема, предмета та умов Договору, обидві попередні судові інстанції (а не лише апеляційна, як стверджує скаржник) дійшли правильного висновку про те, що укладений сторонами Договір є змішаним, таким, що містить елементи договору доручення та договору про надання послуг (правової допомоги).

Доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують.

Главою 63 ЦК України визначено загальні положення стосовно зобов’язань з надання послуг. Згідно із статтею 901 названого Кодексу:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

- положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України). Згідно із статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 1002 ЦК України).

За приписами частини другої статті 1008 названого Кодексу довіритель має право відмовитися від Договору доручення у будь-який час.

З установлених господарським судом обставин справи вбачається, що ВАТ “Кривбасзалізрудком” скористалося цим правом. Однак це не звільняє його від виконання своїх зобов’язань щодо здійснення оплати за Договором –у тій його складовій (у тих елементах Договору), яка стосується надання послуг.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно, зокрема, до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Тому апеляційний господарський суд, зазначивши про те, що:

за Договором сплата авансу в сумі 10 800 грн. залежить від часу проведення засідання господарського суду (в даному разі –першого засідання зі справи № 39/465), не пов’язана з обсягом робіт та витратами часу на їх проведення і є частиною узгодженої сторонами вартості послуг в сумі 54 000 грн.;

умовами Договору сплата даного авансу не ставилася у залежність від якості послуг, їх об’єму, часу їх фактичного надання;

зобов’язання зі сплати авансу існували у ВАТ “Кривбасзалізрудком” до припинення дії Договору, і останнім не передбачалося здійснення оплати послуг лише після надання їх у повному обсязі, -

дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми авансового платежу 10 800 грн.

Посилання скаржника (так само як і суду першої інстанції в його рішенні) на приписи згаданої Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ (далі –Інструкція) не можна визнати обґрунтованими. Згідно з пунктом 1.1 Інструкції вона встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами та інших активів.

Отже, дана Інструкція не є актом цивільного законодавства, не регулює відносини сторін у даній справі (які, до речі, не мають й статусу бюджетних установ, що випливає з установлених судовими інстанціями обставин справи), а наведені в пункті 1.2 Інструкції визначення термінів (у тому числі “авансові платежі”) використовуються для цілей цього нормативно-правового акта і не стосуються цивільно-правових відносин.

Установлених законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 зі справи № 3/50 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов