Справа № 1003/18857/12 Головуючий у І інстанції Федорова

Провадження № 11/780/358/13 Доповідач у 2 інстанції Загоруйко В.В.

Категорія 20 27.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

« 27» лютого 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - СЛИВИ Ю.М.,

суддів - АВРАМЕНКА М.Г. та ЗАГОРУЙКА В.В.,

за участю прокурора СКРИПКА І.М., засудженого ОСОБА_2 (у режимі відео конференції),

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляції засудженого та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2013 року, за яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 27.02.2002 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 2 роки, постановою Білоцерківського міського суду Київської області від 02.08.2002 року іспитовий строк скасовано, направлений для відбування призначеного судом покарання; 2) 08.11.2002 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 17.10.2006 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 3 роки; 4) 26.05.2009 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці та за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком, ОСОБА_2 27 травня 2010 року близько 02 години через щілину брезентової огорожі проник до кафе «Венеція», що знаходиться на Сквирському шосе в м. Біла Церква Київської області, звідки з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих вчинив крадіжку мобільного телефону «Моторола RV3», вартістю 400 гривень та грошових коштів в сумі 55 гривень, чим завдав власнику майна - потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 455 гривень.

Він же, 01 травня 2011 року приблизно о 12 годині 15 хвилин, знаходячись біля вітрини з продажу картриджів для гоління в магазині «Велика Кишеня», що на вул. Грибоєдова, 10-а в м. Біла Церква Київської області, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з вітрини картриджі для гоління марки «Джілет Мак-з Турбо» в кількості 4 штук загальною вартістю 105 гривень 76 копійок, сховав їх у лівий рукав своєї куртки, вийшов з приміщення магазину та був затриманий поруч з магазином працівниками охорони.

Не погоджуючись з даним вироком, засудженим та прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подано апеляції.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити на менш суворе покарання. В обґрунтування апеляції посилається на скрутне матеріальне становище та на те, що має дві смертельно небезпечні хвороби: «СНІД» та туберкульоз, і потребує лікування. Від правосуддя він ухилявся внаслідок того, що у нього була вагітна жінка, і він був змушений заробляти кошти для неї та майбутньої дитини.

В апеляції прокурор просив вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і постановити новий вирок, призначивши покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі та за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно визначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. В обґрунтування апеляції вказує, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, а також за злочини проти громадського порядку та моральності, і на момент вчинення даного злочину мав не погашену та не зняту судимість. На думку прокурора, суд першої інстанції, повинен був врахувати обтяжуючу обставину - рецидив злочинів. В судове засідання апеляційного суду було надано листа прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в якому він повідомляє, що у відповідності до вимог ст. 355 КПК України, він відкликає свою апеляцію. В зв'язку з даним листом провадження за апеляцією прокурора підлягає закриттю.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка вважала за необхідне вирок залишити без змін, виступ засудженого, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові просив його апеляцію задовольнити, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, які достатньо викладені у вироку та їм дана належна оцінка.

В основу вироку покладені покази самого засудженого, який в повному обсязі визнав свою вину та показав яким саме чином він реалізовував свій злочинний намір. За клопотанням засудженого справу було розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України (1960 року), а тому апеляційний суд не вправі розглядати обставини справи, які до того ж, ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України судом кваліфіковані вірно.

Призначаючи винному покарання, суд 1-ї інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його сімейний стан, в тому числі і наявність малолітньої дитини, обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття та сприяння слідству. Було відомо в повному обсязі і про наявність у ОСОБА_2 тяжких хвороб, оскільки відповідні документи були надані суду, і саме з їх урахуванням винному було призначено мінімально можливе покарання, яке колегія суддів вважає справедливим, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого не знаходить.

Що ж стосується захворювань, які діагностовано у ОСОБА_2, то, у відповідності до вимог ст. 84 КК України, він має право звернутись до адміністрації місця відбування покарання з клопотанням щодо проведення відносно нього відповідного медичного обстеження, за наслідками якого, при наявності підстав, адміністрація може звернутися до суду з поданням про звільнення від відбування покарання внаслідок хвороби.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів апеляційного суду Київської області,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження по апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1-ї інстанції, - закрити, в зв'язку з відмовою прокурора від своїх вимог.

Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2013 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ