Справа № 2/2502/640/2012 Провадження № 22-ц/795/209/2013 Головуючий у I інстанції: Кузюра В. О.
Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
У Х В А Л А
08 лютого 2013 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
суддів: ЗінчАпеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Харечко Л.К.,
суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,
при секретарі - Биховець Н.М.,
за участю: ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення авансового платежу та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності) та технічний паспорт на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1010,25 грн.
В задоволення решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно підрахував суми коштів по квитанціях, що внесені ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 протягом 2009-2010 років в рахунок оплати за житловий будинок по АДРЕСА_1, необґрунтовано відхилив клопотання про направлення запиту в банк з метою отримання відомостей про проведення банківських операцій з переказу коштів між сторонами. Також ОСОБА_1 вказує, що при ухваленні рішення не було враховано наявний звукозапис бесіди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому остання підтверджує факт отримання від апелянта грошових коштів в рахунок оплати за спірний будинок у розмірі 12 000 грн., пояснень свідків, що підтверджують факт отримання ОСОБА_2 коштів.
Крім того, апелянт зазначає, що районним судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 у добровільному порядку надала ОСОБА_1 оригінали документів, що посвідчують право власності на спірний житловий будинок, які слугували запорукою укладення в подальшому нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку, а тому вважає, що фактично її було визнано власницею спірного будинку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що в грудні 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися про купівлю-продаж житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_2 та її представник стверджують, що обумовлена вартість будинку становила 63000,00 грн., а ОСОБА_1 стверджує, що ціна будинку була визначена 12000,00 грн. Домовленість мала усну форму.
Сторони, відповідно до чинного законодавства, попереднього договору, а також договору купівлі-продажу не укладали, істотних умов договору про який домовлялися, зокрема щодо ціни договору купівлі-продажу, не досягли.
В матеріалах справи міститься квитанція Чернігівського РУ „ПриватБанк" № 27 від 30.03.2010 року щодо внесення ОСОБА_1 коштів на рахунок ОСОБА_2 у сумі 1000 грн. (а.с.84).
Ухвалюючи рішення, в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернення правовстановлюючих документів та технічного паспорту на житловий будинок, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 не укладався, то вказані документи повинні бути повернуті власникові вказаного майна.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, районний суд посилався на те, що останньою не було доведено факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів за придбання спірного будинку у сумі 12 000 грн., а лише в сумі 1010 грн. 25 коп., які визнала ОСОБА_2, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України і з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. При цьому сторони мають досягти всіх істотних умов, передбачених ст. 655 ЦК України.
Поняття завдатку, як одного з видів забезпечення виконання зобов'язання, регулюється ст. 570 ЦК України. У випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі, відповідно до ч.2 ст. 570 ЦК України, вважаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
ОСОБА_2 було визнано отримання грошових коштів від ОСОБА_1 в рахунок сплати за житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, в сумі 1010,25 грн., що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги наявний звукозапис бесіди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому начебто остання підтверджує факт отримання від апелянта грошових коштів в рахунок оплати за спірний будинок у розмірі 12 000 грн. та пояснення свідків щодо передачі коштів не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги щодо невірного підрахунку суми коштів по квитанціях та з приводу необґрунтовано відхилення судом першої інстанції клопотання про направлення запиту в банк з метою отримання відомостей про проведення банківських операцій з переказу коштів між сторонами, то вказане спростовується інформацією що надана банком на запит апеляційного суду.
Щодо доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_2 у добровільному порядку надала ОСОБА_1 оригінали документів, що посвідчують право власності на спірний житловий будинок, то зазначене не можна визнати як підставу для скасування рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 повернути правовстановлюючі документи та технічний паспорт на житловий будинок, оскільки договору купівлі-продажу будинку між сторонами не укладено, а тому вказані документи повинні бути повернуті власникові вказаного майна. Крім того, ОСОБА_1 підтвердила в апеляційному суді, що вказані документи вона дійсно утримує, як запоруку повернення їй коштів ОСОБА_2
За таких обставин, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Судді: