Судове рішення #281626
53/312-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 53/312-05  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Остапенка М.І. (головуючий),


Харченка В.М.,


Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні у м.Києві

за участю представника позивача:

Крячко О.В. та представника відповідача –Оганян Л.А.

касаційну скаргу

Підприємства “Дергачівський державний моторобудівний завод”


на рішення

від 11.05.2006


господарського суду

Харківської області

у справі

№ 53/312-05

за позовом

Підприємства “Дергачівський державний моторобудівний завод”

до

Акціонерної компанії “Харківобленерго”

про

повернення майна, визнання сальдо та скасування штрафних санкції

В судовому засіданні 03.08.2006 розгляд справи був відкладений до 12.10.2006.


ВСТАНОВИВ:


У грудні 2005 року підприємство “Дергачівський державний моторобудівний завод” звернулось з позовом до акціонерної компанії “Харківобленерго”, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило зобов`язати відповідача повернути позивачу безпідставно набуте ним майно в сумі 29048,73 грн., скасувати повідомлення про коригування договірної (граничної) величини споживання електричної енергії за березень та травень 2004 року, акти про перевищення договірної (граничної) величини споживання електричної енергії від 23.04.2004 та від 22.06.2004, а також зобов`язати відповідача анулювати в особовому рахунку позивача зобов`язання по сплаті фінансових санкцій в сумі 13218,06 грн. за перевищення договірної (граничної) величини споживання електричної енергії та стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування грошовими коштами в сумі 1234,59 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.05.2006 у справі № 53/312-05 в позові в частині стягнення безпідставно набутого майна в сумі 29048,73 грн. та в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами в сумі 1234,59 грн. відмовлено. В іншій частині заявлених вимог провадження у справі припинено.

В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2006, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 47, 33, 43 ГПК України, ст.ст. 631, 638, 653, 1212 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом, 30.07.2002 сторони уклали між собою договір на користування електричною енергією.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заявлених ним вимог щодо стягнення безпідставно набутої грошової суми у розмірі 29048,73 грн., суд виходив з того, що за умовами укладеного договору позивач відноситься до категорії споживачів другого класу, а отже позивач, відповідно до ст. 653 ЦК України, не має права вимагати повернення того, що було виконане ним за зобов`язанням до моменту внесення змін у договір або його розірвання.

З такими висновками суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, наполягаючи на задоволенні своїх вимог, стверджував про те, що відповідно до Постанови НКРЕ № 1052 від 13.08.1998 “Про порядок визначення класів споживачів”, він, маючи на межі балансового розподілу напругу 110 кВ, відноситься до категорії споживачів першого класу. В той же час відповідач, за період з 2001 року по вересень 2003 року включно безпідставно нараховував йому до сплати грошові суми, а отже і отримував їх, за підвищеним тарифом, як споживачу другого класу.

У цьому зв`язку, за твердженням позивача, облік розрахунків між сторонами тривалий час вівся неправильно та врешті привів до того, що відповідач безпідставно набув його майно у вигляді зайво переплаченої ним грошової суми у розмірі 29048,73 грн.

З тих же матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2003 року відповідач, фактично погодившись з тим, що позивач відноситься до категорії споживачів першого класу, нараховує йому відповідні платежі, виходячи саме із цього тарифу. При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач фактично стверджував про те, що спірне питання, на час розгляду справи в суді вже знайшло своє відповідне вирішення, оскільки в липні 2004 року він зробив перерахунок по сумам боргу позивача з урахуванням різниці тарифів між 1 та 2 класами напруги за період з травня 2002 року по вересень 2003 року. За твердженням відповідача, внаслідок проведеного ним перерахунку, різниця переплати склала 8768,84 грн. Ця ж сума була ним, тобто відповідачем, зарахована як плата позивача за електроенергію, що була ним спожита у липні 2004 року.

Всупереч вимогам ст.ст. 47, 43 ГПК України, суд не приділив уваги належному з`ясуванню вищенаведених обставин справи та не перевірив обґрунтованості наданих сторонами щодо предмету спору пояснень, а також правильності запропонованих ними у цьому ж зв`язку розрахунків. З огляду на це, посилання суду на умови дослідженого договору, за яким позивач визначений як споживач другого класу напруги, не може вважатись достатнім для правильного вирішення цього спору.

Таким чином, оспорюване судове рішення було постановлене судом за неповно дослідженими обставинами. Це дає підстави для його скасування з передачею справи на новий розгляд.

В ході такого суду належить перевірити обґрунтованість заявлених по справі вимог та висунутих проти них заперечень. У випадку, якщо досліджувані по справі обставини потребуватимуть роз`яснень із використанням спеціальних знань, призначити по справі відповідну судову експертизу, витребувавши у цьому ж зв`язку додаткові докази. На підставі наданих, а також додатково витребуваних доказів, встановити фактичні обставини справи та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Підприємства “Дергачівський державний моторобудівний завод” задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2006 у справі № 53/312-05 скасувати, а справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суддів.



Головуючий                                                                                       Остапенко М.І.


Суддя                                                                                                   Харченко В.М.


Суддя                                                                                                   Борденюк Є.М.

                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація