ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року приватне виробничо-комерційне підприємство “Ольза” звернулося з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просило зобов`язати відповідача повернути майно, яке належить позивачу на праві власності відповідно до видаткового касового ордеру НОМЕР_1 та додаткової угоди № 1 до договору оренди майна НОМЕР_2, а також майно, яке є частиною статутного фонду позивача та було внесено при внесенні змін до статуту ПВКП “Ольза”, що затверджено протоколом НОМЕР_3, актом передачі майна до статутного фонду товариства від 06.04.2004 та змінами до статуту позивача, зареєстрованих виконкомом Харківської міської ради 06.04.2004.

02.02.2006 відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою в якій просив стягнути з ПВКП “Ольза” 6467,37 грн. боргу та збитків, які виникли на підставі договору оренди від 25.10.2004, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2006 у справі № 11/497-05 в задоволенні позову відмовлено. Матеріали зустрічної позовної заяви повернуто суб`єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 вищезазначене судове рішення скасовано. Позов задоволено. Зобов`язано суб`єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1повернути майно, яке належить ПВКП “Ольза” на праві власності відповідно до видаткового касового ордеру НОМЕР_1 та додаткової угоди № 1 до договору оренди майна НОМЕР_2, а саме: стіл офісний, дві підставки - уголок, шафу офісну, стіл журнальний, стілець-крісло, чотири стільця, вішалку, два факсові апарати КХ-FТ-50, КХ-FТ-72, монітор комп`ютерний HJAHB 00619 Z, системний блок комп`ютерний № 43453, а також майно, яке є частиною статутного фонду ПВКП “Ольза”: офісне крісло, офісний стіл, офісна шафа, офісний диван. В частині повернення відповідачу - СПДФО ОСОБА_1 матеріалів зустрічної позовної заяви, рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 18.04.2006, а рішення господарського суду першої інстанції від 07.02.2006 залишити без змін. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 19, 207, 387, 546, 594, 595 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Харківським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 24.10.2004 між сторонами у справі був укладений договір, згідно умов якого позивач отримав від відповідача в оренду приміщення загальною площею 28 м², що розташоване уАДРЕСА_1, строком не більше 11 місяців. Для проведення своєї діяльності позивач вніс до орендованого приміщення відповідне майно, яке позивач орендував у відповідача відповідно до умов договору оренди майна НОМЕР_2, з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього від 04.05.2005. У відповідності до умов зазначеної додаткової угоди позивач придбав це майно у власність, що підтверджується матеріалами справи та проти чого не заперечує відповідач.

Крім того, до цього ж приміщення було внесено майно, яке є частиною статутного фонду позивача та було внесено до нього при внесенні змін до статуту ПВКП “Ольза”, що затверджено протоколом НОМЕР_3, за актом передачі майна до статутного фонду товариства від 06.04.2004: офісне крісло, офісний стіл, офісна шафа, офісний диван. Проти наявності в орендованому приміщенні цього майна відповідач також не заперечує та підтверджує складеним під час відкриття кімнати актом від 27.07.2005.

Судами також було встановлено, що позивач протягом травня-липня 2005 року не сплачував відповідачу орендну плату та не використовував орендоване приміщення, внаслідок чого відповідач без присутності орендаря 27 липня 2005 року відчинив приміщення, склав опис всіх документів та меблів, що знаходились в офісі позивача та передав документи та системний комп`ютерний блок № 43453 до Червонозаводського РОХГУ з метою самозахисту порушеного позивачем права, шляхом притримання майна позивача до виконання обов`язків за договором оренди - сплати боргу по орендній платі у відповідності до ст. 594 ЦК України.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і з урахуванням вимог ст.ст. 387, 546, 547, 594, 595 ЦК України, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та зобов`язав суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1повернути майно, яке належить ПВКП “Ольза” на праві власності. При цьому апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що у відповідача, згідно із вимогами ст. 594 ЦК України, право на притримання належних позивачу речей не виникло, оскільки цим майном він заволодів неправомірно. Відповідно позивач, згідно із ст. 387 ЦК України, має право на витребування спірного майна із незаконного володіння відповідача, оскільки він позбавлений права одночасно володіти, розпоряджатися та користуватися цим майном.

Такий висновок апеляційного суду наявними матеріалами справи не спростовується, а отже є таким, що відповідає її фактичним обставинам.

У цьому ж зв`язку, апеляційним судом обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача про те, що документи позивача були передані на відповідальне зберігання до Червонозаводського РОХГУ, оскільки в матеріалах справи відсутній договір про передачу документів та системного комп`ютерного блоку № 43453 на відповідальне зберігання до правоохоронних органів у відповідності з вимогами ЦК України, а також акт передачі-приймання цих документів та майна.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹, 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 у справі № 11/497-05 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.