Справа №4-1700/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2008 року суддя Печерського районного суду м. Києва Мосьондз І.А., при секретарі Табала Я.С., з участю скаржника ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дмитренка В.В. від 26.03.2008 року про порушення кримінальної справи №50-4898 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст.236-7 КПК України зі скаргою на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дмитренко В.В. від 26.03.2008 року, якою прийнято рішення про порушення кримінальної справи №50-4898 відносно заступника генерального директора ДП «Українська державна концертна компанія» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
В обґрунтування скарги зазначається, що оскаржувана постанова винесена прокурором за відсутності достатніх на те приводів та підстав, визначених законом. Просить скасувати оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, в порушенні кримінальної справи відмовити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав повністю, просить її задовольнити.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з»явився, причини неявки до суду не повідомив.
Дослідивши надані слідчим відділом податкової міліції ДПА у м.Києві матеріали, на підставі яких винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи від 26.03.2008 року, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Із дослідженої судом постанови про порушення кримінальної справи, яка оскаржується, вбачається, що між державним підприємством «Національний палац «Україна» як виконавцем та Державним підприємством «Україна мистецька» як замовником 06.06.2003р. укладено договір №81/2003, згідно якого ДП «Національний палац «Україна» на замовлення ДП «Україна мистецька» зобов'язувалось провести новорічні вистави (різдвяні ялинки). Фінансування зазначених святкових заходів здійснювалось ДП «Українська державна концертна компанія».
У той же час, заступник генерального директора ДП «Українська державна концертна компанія» ОСОБА_1, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння державними коштами компанії в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_2, яка фактично керувала діяльністю ТОВ «Інно-Ком», розробили необхідний пакет документів, зовнішньо оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, який надавав підстави для перерахування з розрахункового рахунку ДП «Українська державна концертна компанія» на рахунок ТОВ «Інно-Ком» належних компанії грошових коштів без фактичного надання послуг.
Так, прикриваючи спільні злочинні дії необхідністю виконання умов вищезазначеного договору №81/2003 від 06.06.2003р. та додатком №1 до нього щодо фінансування новорічних вистав (різдвяних ялинок), ОСОБА_1 від імені ДП «Українська державна концертна компанія» і ОСОБА_2 від імені введеного в оману директора ОВ «Інно-Ком» ОСОБА_3 04.01.2004р. укладено договір №0104.
На виконання умов договору №0104 від 04.01.2004р. ТОВ «Інно-Ком» начебто зобов'язалось надати ДП «Українська державна концертна компанія» в оренду технічне обладнання (генератори важкого диму, піротехнічні установки) та послуги з їх обслуговування під час проведення у Національному палаці «Україна» у період з 4 по 11 січня 2004 року новорічно-різдвяних вистав (всього 24 вистави), а ДП «Українська державна концертна компанія» зобов'язалось оплатити начебто отримані послуги.
Продовжуючи спільні злочинні наміри, спрямовані на заволодіння коштами ДП «Українська державна концертна компанія» в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виготовили акт виконаних робіт від 16.01.2004р., згідно якого при проведенні 24 наворічно-різдвяних вистав товариством ТОВ «Інно-Ком» в адресу ДП «Українська державна концертна компанія» начебто було надано послуги з оренди та обслуговування обладнання генераторів важкого диму у кількості 5 шт. і піротехнічних установок у кількості 5 шт. на загальну суму 252 000 грн., у т.ч. ПДВ - 42 000грн.
Завершуючи спільні з ОСОБА_2 злочинні наміри, ОСОБА_1 надав керівництву та бухгалтерії ДП «Українська державна концертна компанія» документи про начебто отримання компанією від товариства ТОВ «Інно-Ком» зазначених послуг, у зв'язку з чим платіжними дорученнями №445 від 17.11.2004р., №147 від 23.03.2004р., №154 від 31.03.2004р., №461 від 24.11.2004р., №465 від 25.11.2004р. ДП «Українська державна концертна компанія» незаконно перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Інно-Ком» належні компанії грошові кошти у сумі 252 000грн..
За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що в діях заступника генерального директора ДП «Українська державна концертна компанія» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
Відповідно до ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи, наряду з іншими, є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину ).
Як вбачається із оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи від 26 березня 2008 року та досліджених судом матеріалів кримінальної справи №50-4898, приводами до порушення зазначеної кримінальної справи стали матеріали перевірки, проведеної УСБУ у м.Києві та Київській області за фактом заволодіння коштами ДП «Українська державна концертна компанія».
Підставами для порушення зазначеної кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки, зібрані УСБУ у м.Києві та Київській області в порядку ст. 97 КПК України, та матеріали, здобуті під час провадження досудового слідства по кримінальній справі №1169, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України. Такі дані містяться у:
- довідці №11/35-405 від 27.02.2006 року УПМ ДПА у м.Києві про проведення моніторингу фінансово - господарської діяльності ДП «Українська державна концертна компанія» (т.2 а.с.1-5);
- договорі №0104 від 04.01.2004 року , укладеного між ДП «Укрдержконцерт» та ТОВ «Інно-Ком» про надання в оренду технічного обладнання та послуг, акті виконаних робіт платіжних документів про перерахування ДП «Українська концертна компанія товариству «Інно-Ком» в якості оплати грошових коштів в сумі 252 тис. грн.. (т.2 а.с.18-20, т.5 а.с.108-117);
- протоколах допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2(т.2 а.с.81-84, 95-104, т.4 а.с.168-170);
- поясненнях і протоколах допиту в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14 (т.2 а.с.85-87, 91-94, 105-107; т.3 а.с.94-99, 178-190,215-216; т.4 а.с.171-174, 186-190);
- даних висновку вибухотехнічної експертизи №7177 від 06.07.2007 року, проведеної КНДІСЕ (т.4 а.с.196-2020);
- довідкою головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у місті Києві про дослідження руху коштів по ТОВ «Інно-Ком» т.4 а.с.192-195);
Порушення вимог закону при отриманні цих даних судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, в оскаржуваній постанові прокурором зазначено приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю Кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Оцінюючи в сукупності надані прокурором та досліджені судом матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що зазначені матеріали містять достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, але провести оцінку цих доказів та вирішити питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діях, можна зробити лише в межах розслідування даної кримінальної справи.
Разом з цим, скасовувавши оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи від 26.03.2008 року, суд позбавить можливості орган досудового слідства вирішити питання про винність у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_2, відносно якої цією ж постановою порушено кримінальну справу за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення прокурора від 26.03.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, прийнято з дотриманням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України, за наявності достатніх на те приводів та підстав.
Згідно ст. 236-8 КПК України суд за результатами розгляду скарги, встановивши дотримання слідчим вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, своєю вмотивованою постановою залишає скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94 - 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дмитренко В.В. від 26.03.2008 року про порушення кримінальної справи №50-4898 відносно заступника генерального директора ДП «Українська державна концертна компанія» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 КК України, - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя