ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2006 р. | № 28/92 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому касаційну скаргу | судовому засіданні у м. Києві Приватного підприємства “Ротор” |
на постанову | від 26.06.2006 |
Дніпропетровського апеляційного | господарського суду |
у справі | № 28/92 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | Приватного підприємства “Ротор” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю ДВТП “Укрчерметавтоматика” |
про | стягнення 14400,00 грн. |
Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року приватне підприємство “Ротор” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровського виробничо-технічного підприємства “Укрчерметавтоматика” про стягнення з відповідача 14400,00 грн. завданої майнової шкоди.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006 у справі № 28/92 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 26.06.2006, рішення господарського суду першої інстанції від 30.03.2006 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 31, 32 ГПК України, ст. 1166 ЦК України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 31.01.2005 між сторонами у справі був укладений договір про відшкодування комунальних витрат № 15, згідно умов якого відповідач зобов`язався утримувати обладнання та інженерні мережі в технічно справному стані для безперебійного забезпечення енергоносіями позивача та своєчасно від свого імені оплачувати комунальні послуги за позивача, а позивач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати комунальні послуги відповідачу та утримувати інженерні мережі теплозабезпечення, водопостачання, каналізації і електрозабезпечення в технічно справному стані і нести повну відповідальність за забезпечення Правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії у своєму приміщенні.
Умовами договору також було передбачено, що договір укладено на строк з 01.02.2005 по 30.12.2005.
Судами також було встановлено, що відповідач листом від 23.08.2005 повідомив позивача про те, що вважає договір розірваним з 01.10.2005 і попередив позивача про необхідність укладення позивачем договорів з ЕК “Дніпрообленерго” та “Дніпроводоканалом”, оскільки у нього немає можливості опалювати офісні приміщення позивача через устарілість обладнання.
Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і дійшли до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого позову, оскільки в матеріалах справи відсутні докази часу відключення мереж позивача від теплозабезпечення і електроенергії, а зазначене слідує лише з листування сторін. Так, відповідно до листа позивача від 06.02.2006, 19.01.2006 в мережі подачі гарячої води сталась аварія, внаслідок чого ним були демонтовані опалювальні батареї і встановлені заглушки, а 03.02.2006 стався розрив трубопроводу в приміщенні позивача і гаряча вода залила приміщення позивача, чим було нанесено шкоду приміщенню і майну. При цьому, жодного акту позивачем не складалось, відсутні докази того, що вода потрапила до приміщення позивача саме з системи опалення відповідача, докази підтвердження факту розірвання трубопроводу, а також не підтверджено наявності взаємозв`язку між відсутністю опалення і аварією.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У цьому ж зв`язку суди правильно виходили з того, що матеріалами справи не підтверджено, що майнову шкоду позивачу завдано внаслідок неправомірних дій чи бездіяльністю відповідача, тобто з підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Ротор” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 у справі № 28/92 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 28/92
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Харченко В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2020
- Дата етапу: 20.07.2020