УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 0408/7709/12 22-ц/774/574/К/13
Справа № 408/7709/12 Головуючий в суді першої
Провадження № 22-ц/774/574/К/13 інстанції - Валуєва В.Г.
Категорія 26 (3) Доповідач - Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів - Барильської А.П., Грищенко Н.М.,
при секретарі - Євтодій К.С.,
за участю - представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника відповідача Крючкової Юлії Олександрівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") та просив стягнути з відповідача 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюванням.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, на його користь з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стягнуто 22000 грн. У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ставить питання про зміну рішення суду та зменшення розміру моральної шкоди стягнутої на користь позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд при визначенні розміру моральної шкоди в мотивувальній частині зазначив, що позивач втратив 30 % втрати професійної працездатності безстроково, в той час як згідно довідки МСЕК № 072367 серії 10 ААА йому встановлено 30 % втрати професійної працездатності до 01.12.2013 року з повторним переоглядом 01.11.2013 року, а тому вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
В своїх запереченнях ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 тривалий час працював у шкідливих умовах праці на підприємствах, правонаступником яких є відповідач.
Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 01 жовтня 2009 року ОСОБА_2 встановлене професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пило-токсичний бронхіт першої-другої ст., ефізема легень першої-другої ст.), ЛН другого ст., у зв'язку з чим було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 20 жовтня 2009 року.
Згідно п.п. 17, 19 вищезазначеного акту причиною професійних захворювань позивача є робота протягом 24 років 9 місяців в умовах пилу та токсичних речовин (фенолу), винним в профзахворюванні позивача визнано керівництво Криворізького коксохімзаводу, КХВ КДГМК «Криворіжсталь», КХВ ВАТ «МітталСтіл Кривий Ріг», КХВ ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке не виконало вимоги ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст. 153 КЗпП України.
Висновком МСЕК від 02 грудня 2009 року ОСОБА_2 первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатност та визнано його інвалідом третьої групи.
При наступних переоглядах висновками МСЕК від 17 листопада 2010 року та 22 листопада 2011 року позивачу підтверджено 30 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.
Згідно рекомендацій МСЕК позивач потребує санаторно-курортного та медикаментозного лікування, виробів медичного призначення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов'язку відповідача по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а з 01.01.2008 року відшкодування Відділенням Фонду моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припинено.
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_2 права на відшкодування моральної шкоди - 02 грудня 2009 року - зазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду позивачу.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 у зв'язку з його професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами, і не спростовується фактично відповідачем в апеляційній скарзі.
Однак, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції не взяв до уваги роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції, є дещо завищеним.
Беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, ступінь втрати ним професійної працездатності, обсяг фізичних та моральних страждань, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, наслідків, що наступили, колегія суддів вважає, що належною компенсацією отриманої позивачем моральної шкоди є сума 12000 грн.
За таких обставин, рішення суду необхідно змінити відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, зменшивши розмір стягнутої з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
В іншій частині рішення не оскаржено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2012 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ОСОБА_2 змінити, зменшивши цей розмір до 12000 (дванадцяти тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: