ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 жовтня 2006 р.

№ 36/114

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні у м. Києві

за участю представника

відповідача –Курдюбової О.С.

касаційну скаргу

Державної організації Комбінату “Новий” Державного комітету України з державного матеріального резерву

на рішення

від 05.06.2006

господарського суду

Донецької області

у справі

№ 36/114

за позовом

Державної організації Комбінату “Новий” Державного комітету України з державного матеріального резерву

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор Е”

про	стягнення 26278,80 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року державна організація комбінат “Новий” Державного комітету України з державного матеріального резерву звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор Е” про стягнення з відповідача 26278,80 грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2006 у справі № 36/114 в позові відмовлено.

В апеляційному порядку зазначене рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 05.06.2006 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, зокрема, ст. 119 Бюджетного кодексу України, ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 3.1.16.6, п. 3.2.11, п. 3.2.13, п. 3.3.10.5 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.05.2002 № 80.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено господарським судом, 17.07.2003 між сторонами у справі був укладений контракт № 1-п на виконання робіт при будівництві холодильника Державної організації Комбінат “Новий”, згідно якого відповідач зобов`язався у межах договірної ціни, проіндексованої з урахуванням рівню інфляції, виконати на свій ризик власними та залученими силами та способами всі передбачені замовленням роботи, передати в обумовлені строки об`єкт в експлуатацію позивачу, усунути протягом гарантійного строку експлуатації об`єкта недоліки, обумовлені неякісним виконанням робіт, а позивач зобов`язався оплатити виконані роботи на умовах даного контракту.

Господарським судом також було встановлено, і це відповідає наявним матеріалам справи, що відповідно до договірних цін, підписаних обома сторонами, та розрахунків до них, відповідач повинен був виконати роботи на загальну суму 286187,00 грн. При цьому, відповідач взяті на себе зобов`язання виконав у межах затвердженої сторонами договірної ціни, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт за вересень - листопад 2003 року на загальну суму 286186,80 грн. Зазначені акти та довідки були підписані представниками обох сторін без зауважень та заперечень.

Крім того, судом було встановлено, що контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області була проведена перевірка окремих питань господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2003 по 01.12.2005, за результатами якої складений акт від 02.12.2005 з якого вбачається, що відповідачем було проведено зайвих виплат внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 26278,80 грн. У вз`язку із цим, позивач направив претензію відповідачу від 11.01.2006 про повернення зайве виплаченої суми 26278,80 грн., яка відповідачем залишена без відповіді.

Сукупності встановлених по справі обставин господарський суд дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про безпідставність заявленого позову, оскільки позивач в порушення ст. 33 ГПК України, не довів своїх вимог, а саме позивач не довів факт зайве перерахованої ним суми у розмірі 26278,80 грн., оскільки проектно-кошторисною документацією, затвердженою головою Держкомрезерву України від 25.07.2003 і довідками про вартість виконаних робіт сторони визначили обсяг робіт, які повинен виконати відповідач на виконання умов контракту № 1-п від 17.07.2003, а також їх вартість, акти приймання виконаних підрядних робіт представником позивача підписані без зауважень та заперечень. При цьому, суд обґрунтовано не прийняв до уваги наданий позивачем акт контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 02.12.2005, оскільки він не може бути доказом, якій підтверджує те, що позивач зайве сплатив суму 26278,80 грн.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної організації Комбінату “Новий” Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2006 у справі № 36/114 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Остапенко М.І.

Суддя                                                                                         Харченко В.М.

Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.