Судове рішення #281608
20/2пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ


           УХВАЛА          

        

26 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 20/2пд  



Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:



Остапенка М.І. (головуючий),


Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

за участю представників позивача:

заяву

судовому засіданні у м. Києві

Галахова В.І. та Федорова І.Ю.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Одежда-мода”

 про перегляд постанови

Вищого господарського суду України  від 16.03.2006 за нововиявленими обставинами

 у справі

№ 20/2пд

 господарського суду

Донецької області

 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Одежда-мода”

 до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сітнет”,

Представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку,

Донецької міської ради в особі Управління комунальних ресурсів

про

визнання договорів недійсними

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 12.10.2006 оголошувалась перерва до 26.10.2006.


ВСТАНОВИВ:


Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2006 у справі № 20/2пд були скасовані постановлені за цією ж справою рішення попередніх судових інстанцій в частині, що стосується задоволення позову та визнання угод недійсними. В задоволенні позову, що стосується цієї ж частини вимог, відмовлено. В іншій частині ці ж судові рішення залишено без змін.



Заявник просить переглянути вищезазначену постанову за нововиявленими обставинами. На думку заявника, нововиявленою обставиною є те, що на момент укладення договору купівлі-продажу патенту від 13.03.2003 Іванова Т.Б. була не тільки засновником ТзОВ “Сітнет” з часткою у статутному фонді 50%, але й за сумісництвом займала посаду заступника директора ТзОВ “Сітнет”, що свідчить про зловмисну згоду між представником ТзОВ “Сітнет” Семеновим В.В. та представником ТзОВ “Одежда-мода” Івановою Т.Б. при укладенні зазначеного договору.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одежда-мода” про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2006 такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як вбачається із змісту постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2006, судом було встановлено, що продавцем в оспорюваному договорі купівлі-продажу патенту на право оренди виступав позивач за цією справою в особі його генерального директора –Іванової Т.Б. Таким чином відповідні права та обов`язки, що випливали з цього договору, позивач, як юридична особа, набув через свій орган управління, який діяв єдиноначально.

У цьому зв`язку Вищим господарським судом України не були прийнятті до уваги посилання господарського суду на те, що громадянка Іванова Т.Б., на день укладання договору, одночасно, як співзасновник, мала відповідну частку у статутному фонді покупця, оскільки вони не мають правового значення. Тим більше, що судами, не було встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність зловмисної угоди між особами, що приймали участь в укладеному договорі, як не було встановлено і обставин, які б давали підстави вважати, що при укладенні договору орган управління юридичної особи, який діяв з боку продавця, вийшов за межі наданих йому прав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Обставинам справи, згідно яких продавця в оспорюваному договорі представляла громадянка Іванова Т.Б., яка діяла за нормами, що визначають статус і повноваження органу управління юридичної особи, а не за нормами, що регулюють інститут представництва, суд дав відповідну правову оцінку. У цьому зв`язку посилання заявника на обставини, які, на його думку, є нововиявленими, не можуть мати істотного значення для правильного вирішення цієї справи.


З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.  1115, 11112, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України





УХВАЛИВ:


Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Одежда-мода” про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.03.2006 у справі № 20/2пд за нововиявленими обставинами відхилити.

Постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2006 у справі № 20/2пд залишити без змін.




Головуючий                                                                             Остапенко М.І.


Суддя                                                                                         Харченко В.М.


Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація