Номер провадження № 22-ц/785/522/13

Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Бабія А.П.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВІЕйБІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 05 вересня 2012 року, -

встановила:

Публічне акціонерне товариство «ВІЕйБІ Банк» (далі AT «ВІЕйБІ Банк») звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з відповідачки суму боргу за договором кредиту в розмірі 6 008 грн. 24 коп. В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що між AT «ВІЕйБІ Банк» та ОСОБА_3, 20.08.2008 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого, вона отримала споживчий кредит в сумі 8 780 грн. 14 коп. Строк дії договору встановлено до 25.01.2011 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків за користування ними. З часу отримання кредиту ОСОБА_3, належним чином не виконувала грошове зобов'язання в наслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, представник позивача посилаючись на умови договору просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом, відсотки та штрафні анкції.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про місце та час його проведення повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, причини неявки суду не повідомляла. (а.с. 28)

Суд ухвалив заочне рішення, про що не заперечував представник позивача (а.с. 29).

Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 05 вересня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБІ Банк» борг за договором кредиту в розмірі 6 008 (шість тисяч вісім) грн.. 24 коп, в тому числі: за кредитом - 3 437 грн. 57 коп., відсотки за користування кредитом - 124 грн. 31 коп., комісія - 2 446 грн. 36 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБІ Банк» судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 була подана до Суворовського районного суду міста Одеси заява про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 05 вересня 2012 року.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 24 жовтня 2012 року заява представника відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду від 05 вересня 2012 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 20.02.2008 року між AT «ВІЕйБі Банк» та ОСОБА_3, укладено кредитний договір № 400037919, відповідно до якого AT «ВІЕйБІ Банк» надав, а ОСОБА_3, отримала споживчий кредит в сумі 8 780 грн 94 коп., що підтверджується договором (а.с. 8).

Строк дії договору встановлено до 25.01 2011 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків за користування ним. З часу отримання кредиту ОСОБА_3, належним чином не виконувала грошове зобов'язання в наслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 11.04.2012 року складає 6 008 грн. 24 коп., в тому числі: за кредитом - 3 437 грн. 57 коп., відсотки за користування кредитом - 124 грн. 31 коп., комісія - 2 446 грн. 36 коп., що підтверджується розрахунком боргу (а.с. 54).

Відповідачка неодноразово попереджалася про неприпустимість порушення грошового зобов'язання

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимогам ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 ЦК України .

Згідно положенням ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору, згідно якому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного

законодавства, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень цих актів і врегулювати свої відносини на власний розсуд, і не можуть відступити від положень цих актів, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів відносин між сторонами.

Таким чином, відповідачка на момент його укладення договору не заперечувала свого вільного волевиявлення та своєї вільної згоди щодо всіх умов даного Кредитного договору.

На підставі викладеного суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оспорюванні умови договору не суперечать Цивільному Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

При таких даних суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Що стосується стверджень зазначених в апеляційній скарзі стосовно виплати заборгованості, пропуску позовної давності щодо позовних вимог стосовно неустойки та інших, то вони спростовуються матеріалами справи. Так з матеріалів справи вбачається, що заборгованість визначена позивачем з урахуванням сум сплачених відповідачкою, а позовних вимог стосовно стягнення неустойки позивачем не заявлялось. Відсутність позивача, або його представника відповідно до ст. 309 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі наведеного, враховуючи підстави з яких оскаржується рішення в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (діючого в інтересах ОСОБА_3) - відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 05 вересня 2012 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВІЕйБІ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.А. Ступаков

А.П. Бабій