Судове рішення #281593
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

08 листопада 2006 р.                                                                                  

№ 31/599-05-11045 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

головуючого

Кривди Д.С.,

 

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

 

розглянувши касаційну скаргу

СФГ “ОСОБА_1”

 

на постанову

від 13.06.2006 Одеського апеляційного господарського суду

 

та на рішення

від 01.03.2006

 

у справі

№31/599-05-11045

 

господарського суду

Одеської області

 

за позовом

ТОВ “Фірма “Дінекс”

 

до

СФГ “ОСОБА_1”

 

третя особа

СМК “Промінь”

 

про

стягнення 219031,5 грн.

 

за участю представників сторін

 

від позивача:

Арнаут А.Г., дов.

 

від відповідача:

ОСОБА_2, дов.

 

від третьої особи:

у засідання не прибули

 

ВСТАНОВИВ:

 

ТОВ “Фірма “Дінекс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до СФГ “ОСОБА_1” за участю в якості третьої особи СМК “Промінь” про стягнення заборгованості в розмірі 219031,5 грн. за укладеним між сторонами договором №НОМЕР_1 від 26.09.03, заявивши також вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Позов мотивовано тим, що позивач на підставі договору №НОМЕР_1 від 26.09.03 позивач надав відповідачу на зворотній основі фінансову допомогу у розмірі 150000 грн. для зрощення сільськогосподарської продукції. Порядок повернення фінансової допомоги з урахуванням з внесених до договору змін визначено наступним чином: відповідач постачає третю особу відповідними паливно-мастильними матеріалами і запчастинами в рахунок виконання зобов'язань позивача перед третьою особою за контрактами НОМЕР_2і НОМЕР_3від 24.09.03; вартість поставлених паливно-мастильних матеріалів і запчастин виключається з боргових зобов'язань відповідача за договором №НОМЕР_1 на підставі акту звірки між відповідачем та третьою особою, а решта суми заборгованості погашається відповідачем у строк до 01.09.04. На момент звернення з позовом відповідачем не надано відповідний акт звірки та не погашена зворотна фінансова допомога на суму 100000 грн. На підставі п. 2.2 договору №НОМЕР_1 за несвоєчасне повернення суми фінансової допомоги відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 100% за несвоєчасне повернення суми кредиту, індекс інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, що становить 219031,5 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на  ст.ст.  610, 611 ЦК України, ст.ст. 220, 229 ГК України.

Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що 26.09.03 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 100000 грн. для зрощення сільськогосподарської продукції на землях третьої особи; відповідач вклав у вирощення цієї продукції в 2003 році 132000 грн., що підтверджується актом звірки з третьою особою; усі первісні документи у 2003 році були передані позивачу; вирощений за рахунок коштів відповідача, у тому числа фінансової допомоги, урожай перейшов незаконно у власність громадянина ОСОБА_3, який володіє ТОВ “Фірма Дінекс” і ФГ “Дінекс-Агро”; ФГ “Дінекс-Агро” не здійснило розрахунку з відповідачем, заборгувало за виконані роботи по вирощенню сільськогосподарської продукції понад 137000 грн.; ТОВ “Фірма Дінекс” також не здійснило розрахунку з відповідачем, заборгувало за виконані роботи понад 32000 грн.

Рішенням від 01.03.06 господарський суд Одеської області (суддя Лєсогоров В.М.), яке залишено без змін постановою від 13.06.06 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Мирошниченко М.А. -головуючого, Бєляновського В.В., Шевченко В. В.), позов задовольнив в частині стягнення суми 119031,5 грн. (основний борг, інфляційні, 3% річних), а в решті позову відмовив.

Судові рішення мотивовані відхиленням акту звірки від 15.08.05, оскільки з боку третьої особи він підписаний неуповноваженою особою, визнанням недоведеними обставин, на які посилався відповідач, та пропущенням позивачем строку позовної давності щодо стягнення штрафу.

Ухвалою від 19.09.06 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування рішення і постанови у справі як невідповідних обставинам справи та нормам законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційне скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали недоведеним належними доказами факт здійснення відповідачем розрахунків по укладеній між сторонами у справі угоді, яку суди визначили як договір позики.

Касатор доводить неврахування судами обставин відсутності заборгованості по спірній угоді, зважаючи на зміну зобов'язання по угоді, передачу товарів третій особі в рахунок позиченої суми, що підтверджено актом звірки, який не прийнято судами до уваги.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Проте судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 220 ЦК УРСР зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

Позивач, набувши зобов'язання перед третьою особою, змінив зобов'язання відповідача у справі, які у причинному зв'язку не отримали правової оцінки при розгляду справи.

Відхиляючи наданий відповідачем в якості доказу акт звірки від 01.08.04, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що 20.01.04 бухгалтером ФГ “Дінекс-Агро” прийнята ОСОБА_4, яка підписала цей акт від імені третьої особи, а 13.11.03 на загальних зборах третьої особи вирішили за інформацією ОСОБА_3. (директор позивача) визначити умови викупу паїв на користь ФГ “Дінекс-Агро” (а.с. 191, 218-221). Також суди не надали правової оцінки накладним на передачу відповідачем паливно-мастильних матеріалів з посиланням на договори НОМЕР_2, №НОМЕР_3, а також доводи відповідача про залучення до участі у справі ФГ “Дінекс-Агро”.

Тобто при розгляді справи відповідачем надано документи, які, на його думку, свідчать про виконання ним спірних зобов'язань, а також клопотання врахувати організаційні зміни третьої особи та обставини, з яких відповідач у 2004 році втратив реальну можливість звіряти з третьою особою та позивачем рахунки. Проте ці обставини і документи у порушення вимог ст.ст. 43, 84, 105 ГАК України не отримали належної правової оцінки судами, тобто прийняті до уваги або відхилені з обґрунтуванням їх відхилення.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що обставини виконання відповідачем зобов'язань за договором №НОМЕР_1 від 29.09.03 та фактично здійснених розрахунків по цій угоді суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих сторонами доказів у їх сукупності не встановили, що стало підставою для ухвалення рішення і постанови у справі при неповному встановленні всіх суттєвих обставин у справі, що є порушенням вимог процесуального законодавства. За таких обставин рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин.

 

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Касаційну скаргу задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.03.06 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.06 у справі №31/599-05-11045 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Головуючий                                                                                Д.Кривда

 

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

 

                                                                                                    А.Уліцький

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація