УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 -5094\2006                                               Головуючий в 1-й інстанції - суддя

Курочка В.М. Суддя - доповідач - Доценко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

08 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

· головуючого - судді - Доценко Л.І.

· суддів - Громіка Р.Д., Мартинової К.П. -за участю секретаря- Мазун І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 21320грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

29.05.2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначав, що у 2001році він позичив відповідачу гроші в сумі 4000 доларів США, що було еквівалентно 21320грн. і відповідач зобов"язався повернути йому цю суму грошей до 01.06.2003року, але своїх зобов'язань не виконав.

Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача борг в розмірі 21320грн. та судові витрати в розмірі 244 грн.

Відповідач позов визнав в розмірі 1400 доларів США.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в розмірі 21320грн. та судові витрати в сумі 244грн., а всього 21564грн.

В апеляційній скарзі відповідач  просив рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.07.2006року скасувати та направити справу на новий розгляд, оскільки вважає, що судом неповно з"ясовано всі обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 21320 гривень за договором позики, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу гроші в сумі 21320 гривень, а відповідач прийняв на себе зобов;язання повернути позивачу таку ж суму до 01.06.2003року. Договір оформлений відповідною письмовою розпискою. Відповідач своїх зобов;язань не виконав, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення 21320 грн. за договором позики на підставі ст.1046 ЦК України ( в редакції 2003року).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення суми позики, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка.

Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, неправильно застосував норми матеріального права. У зв;язку з цим рішення суду підлягає зміні.

Як видно із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004року, тому суд першої інстанції безпідставно керувався ст. 1046, ст.1050,ст. 1051 ЦК України ( в редакції 2003року), оскільки до даних правовідносин треба застосувати ст. 374, ст.375 ЦК України ( в редакції 1963 року).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що із мотивувальної частини рішення суду треба виключити посилання на ст.1046,ст.1050,ст1051 ЦК України ( в редакції 2003року), а позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 суми позики в розмірі 21320 гривень підлягає задоволенню повністю на підставі ст.374,ст.375 ЦК України (в редакції 1963року).

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача стягуються витрати по оплаті ним судового збору в розмірі 244 гривень.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що він отримав у борг 1400 доларів США і дані гроші повернув, оскільки ОСОБА_1 не надав суду письмових доказів на підтвердження своїх пояснень.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що розписку в якій вказана сума боргу він написав під примусом у зв;язку з чим звертався до міліції. Дані доводи спростовуються відповіддю Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області про те, що ОСОБА_1 в червні 2003року не звертався до Овідіопольського РВ по факту неправомірних дій.

Керуючись ст.307 ч.1п.З, ст.309 ч.1п.4, ст.316, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2006року змінити.

Виключити із мотивувальної частини посилання на ст.1046,ст.1050,ст.1051 ЦК України ( в редакції 2003року).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики 21320 гривень і витрати по сплаті судового збору 244 гривень, а всього 21564 гривні.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.