ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" лютого 2013 р. м. Київ К-36150/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБорисенко І.В.
суддів Кошіля В.В.
Моторного О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
на постановуГосподарського суду Київської області від 24.04.2008
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009
у справі №А9/186-08 (22-а-23283/08
за позовомДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
доСадівницького товариства «Тавун»
третя особаВишгородська районна державна адміністрація Київської області
проприпинення юридичної особи,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила припинити юридичну особу Садівницьке товариство «Тавун».
Постановою Господарського суду Київської області від 24.04.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 у даній справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 068938 місцезнаходженням Садівницького товариства «Тавун»є: 07360, Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка;
- відповідно до повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням Форми № 18-ОПП від 31.05.2007 № 14, складеного ДПІ у Вишгородському районі Київської області, Садівницьке товариство «Тавун»за адресою, - 07360, Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Леніна, 13, - відсутнє.
- відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 372245 Садівницьке товариство «Тавун»за адресою 07360, Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка відсутнє. Дані про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням внесені на підставі повідомлення ДПІ у Вишгородському районі Київської області.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з мотивів внесення державним реєстратором запису на підставі повідомлення за формою 18-ОПП, яке складено за недостовірними даними, а саме - місцезнаходження юридичної особи, зазначене в ньому, не відповідало місцезнаходженню, за яким цю юридичну особу зареєстровано.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Підстави для постановлення судового щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». Однією з таких підстав є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за її вказаним місцезнаходженням.
Норма вказаної статті не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної вище підстави.
Разом з тим, випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, до 1 січня 2011 року (до набрання чинності Податковим кодексом України) були встановлені, зокрема, статями 10, 11 і 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Так, згідно з п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження, з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом саме про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Факт відсутності підприємства за місцезнаходженням, за яким відбулася його державна реєстрація, в силу наведених правових норм, може слугувати підставою для припинення юридичної особи через факт внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про таку відсутність в порядку, встановленому частиною 7 ст. 19 зазначеного Закону.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором внесено запис про відсутність відповідача за місцезнаходженням на підставі повідомлення податкового органу за формою 18-ОПП, яке складено за недостовірними даними, а саме - місцезнаходження юридичної особи, зазначене в ньому, не відповідало місцезнаходженню, за яким цю юридичну особу зареєстровано.
А отже, факт відсутності відповідача за адресою його місцезнаходження належними та допустимими доказами не доведено.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 3 статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Київської області від 24.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2009 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
СуддіВ.В. Кошіль
О.А. Моторний