В И Р О К Справа № 1-181, 2008р.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2008 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Сегет Я.С.
при секретарі - Волошиній Л.О.
за участю прокурора - Жаги Е.Г.
підсудного - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця с. Яхники Лохвицького району, українця, громадяни-
на України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, судимого вироком
Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2004р. за ч. 3 ст. 185 КК Ук-
раїни до 3 років позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду
м. Полтави від 02.03.2006р. звільнений умовно-достроково на 11 місяців і 1
день, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
14.06.2008р., близько 20-00 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в с. Яхники Лохвицького району в приміщенні магазину-кафе « Кармен» на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на нанесення тілесних ушкод-жень, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс ліктем правої руки один удар в область лівої щелепи ОСОБА_2. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 119 від 01.07.2008р. ОСОБА_2 от-римав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров»я строком більше 21 дня.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав, щиро розкаявся і повідомив суду, що він дійсно у вечірній час 14 черв-ня 2008р. відпочивав у сільському кафе-магазині « Кармен » в с. Яхники, де вжив 150 грамів го-рілки і 2 бутилки пива. Там же відпочивав не знайомий йому раніше житель м. Лубни ОСОБА_2 В той вечір до столика, за яким сидів ОСОБА_1, підійшов його знайомий неповнолітній ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_2 звинувачує його в крадіжці мобільного телефону. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, щоб він сів за його столик і його ніхто не буде чіпати. Після цього ОСОБА_2 де-кілька разів підходив до їхнього столика і просив ОСОБА_3, щоб той віддав йому телефон, на що ос-танній відповідав, що телефона не брав. Потім ОСОБА_1 пішов курити і коли підходив до виходу з магазину, в цей час також з магазину виходив ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_1 ліктем лівої руки вдарив його по обличчю, від чого той упав на підлогу.
У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обс-тавин справи допитом підсудного ОСОБА_1 і даними, які характеризують його особу.
Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що винність підсудного повністю доведена.
Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1, скоєні ним з прямим умислом, що виразились в протиправному нанесенні середніх тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили трива-лий розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_2, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.
Підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся, вказані обста-вини суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання.
Суд відмічає, що ОСОБА_1 скоїв новий навмисний злочин, маючи судимість за нав-мисний злочин, тим самим згідно ст. 34 КК України допустив рецидив злочинів. Крім того, ОСОБА_1 скоїв новий злочин в стані алкогольного сп'яніння. Вищезазначені обставини суд у від-повідності до ст. 67 КК України визнає такими, що обтяжують покарання.
Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсуд-ного, обставини, що пом”якшують і обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлен-ня та перевиховання ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, звільнивши його у від-повідності до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Позовна заява по справі не заявлена, судові витрати і речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 ( двох ) років позбавлення волі.
Згідно із ст. 75 КК України суд звільняє ОСОБА_1 від відбування покарання з випро-буванням, якщо він на протязі іспитового строку в 2 ( два ) роки не вчинить нового злочину.
В порядку ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_1 такі обов”язки:
- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-ви-конавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу суд залишає під-писку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок постановлено в нарадчій кімнаті і виготовлено суддею на комп”ютері.
СУДДЯ Я. С. СЕГЕТ
" З оригіналом згідно " Голова суду Савинський Г.Б.
Ст. секретар Городецька С.Б.