КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 5011-28/15641-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Разіної Т.І.

Сотнікова С.В.

Секретаря судового засідання Ворони В.В.

за участю представників:

від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Вегера А.А, дов. № 232/12 від

18.06.2012 р.;

від ТОВ «Передмістя 2000» - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен

Банк Аваль»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 04.12.2012 року

у справі № 5011-28/15641-2012 (суддя - Копитова О.С.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю

«Передмістя 2000»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року порушено провадження по справі № 5011-28/15641-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Передмістя 2000».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Передмістя 2000» про відкликання заяви про порушення провадження по справі про його банкрутство, припинено провадження по справі № 5011-28/15641-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Передмістя 2000».

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року по справі № 5011-28/15641-2012 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» було прийнято до провадження та призначено на 12.02.2013 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року по справі № 5011-28/15641-2012 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Представник боржника та арбітражний керуючий у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надали.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та за відсутності представника заявника та арбітражного керуючого, оскільки ухвала суду від 31.01.2013 року про призначення розгляду справи надсилалась сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, 20.06.2012 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Передмістя 2000» (далі - ТОВ «Передмістя 2000», боржник) прийнято рішення про ліквідацію та призначено ліквідатором Назаренка Г.А. (т. 1 а.с. 26).

27.06.2012 року до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України включено інформацію про припинення юридичної особи та обрання ліквідатором ТОВ «Передмістя 2000» Назаренка Г.А.

06.07.2012 року в Бюлетені державної реєстрації № 218 (18) від 06.07.2012 року було розміщено оголошення 2482 про прийняття ТОВ «Передмістя 2000» рішення про ліквідацію та призначення ліквідатором, а також встановлено строк для заявлення кредиторських вимог до 06.09.2012 року.

06.09.2012 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк) заявило свої кредиторські вимоги до ТОВ «Передмістя 2000».

05.10.2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримало відповідь від ліквідатора боржника про визнання вимог банку в повному обсязі (1 477 643 дол. США та 5 105 639 грн.) та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті ліквідації.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Як передбачено ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

ТОВ «Передмістя 2000», у зв'язку з недостатністю коштів для задоволення вимог кредиторів, звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

09.11.2012 року Господарським судом міста Києва винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство № 5011-28/15641-2012.

27.11.2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з клопотанням про визнання його учасником у провадженні по справі № 5011-28/15641-2012.

З поданих до суду документів вбачається, що ліквідатор ТОВ «Передмістя 2000», в процедурі ліквідації, передбаченій нормами Цивільного кодексу України, включив до списку кредиторів, у тому числі, і вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

04.12.2012 року ТОВ «Передмістя 2000» було подано клопотання про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 5, ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.12.2012 року по справі № 5011-28/15641-2012 прийняв заяву ТОВ «Передмістя 2000» про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство та припинив провадження по справі № 5011-28/15641-2012.

Колегія не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» «заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів.»

Таким чином, заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником лише у випадку, якщо вона не порушує права боржника та кредиторів, навіть, до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення.

Дана справа порушена у відповідності до ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що передбачає особливості застосування процедури банкрутства, оскільки поєднуються в одній особі заявник та боржник. Як зазначено вище, зазначена процедура передбачає звернення кредиторів з заявами про визнання вимог, в порядку передбаченому Цивільним кодексом України, до моменту звернення боржника до суду.

Частиною 1 вказаної статті передбачено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор зобов'язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином, обсяг кредиторських вимог, як і активів, якими можливо задовольнити вказані вимоги, визначається самим боржником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія вважає, що у випадку відкликання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо справу порушено в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен зазначити в заяві про відкликання обставини, які спричинили збільшення активів чи зменшення кредиторських вимог, чи інші фактори, які вказують на відновлення його платоспроможності.

Колегія зазначає, що відкликання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, порушеної у відповідності до ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», можливе лише у випадку, якщо кредитори не висунули вимог до боржника після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника або жодна із сторін не заперечує проти задоволення судом такої заяви, або наявні докази відновлення платоспроможності боржника.

Оскільки боржником визнано вимоги, зокрема і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який приймав участь у справі в суді першої інстанції, то його права, через відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, можуть бути порушенні, у зв'язку з можливим відчуженням активів боржника чи збільшенням кредиторських вимог, що ще більше унеможливить задоволення його вимог.

Враховуючи особливості застосування процедури банкрутства, передбаченої ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і наявність особи, вимоги якої визнані боржником, в процедурі ліквідації передбаченій Цивільним кодексом України, та яка заперечує проти відкликання заяви про порушення справи про банкрутство, а також, відсутність доказів відновлення платоспроможності, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції відсутні підстави для її задоволення.

А отже, відсутні підстави для припинення провадження по справі.

Таким чином, справа підлягає поверненню до Господарського суду міста Києва для подальшого її розгляду.

Стосовно вимоги апелянта щодо розгляду справи в іншому складі колегії суддів у Господарському суді міста Києва, то дана вимога не може бути задоволена, оскільки на господарський суд апеляційної інстанції дані повноваження не покладені.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року - скасуванню, з направленням справи № 5011-28/15641-2012 на подальший розгляд Господарським судом міста Києва.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року по справі № 5011-28/15641-2012 скасувати.

3. Матеріали справи № 5011-28/15641-2012 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду справи.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Разіна Т.І.

Сотніков С.В.

Повний текст рішення складено 18.02.2013 року.