07.02.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797-477/2013р. Головуючий у першій
інстанції Шкірай М.І.
категорія 30 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Колбіної Т.П., Зотова В.С.,
при секретарі - Марушевській Т.В.,
за участю представника
позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 та просила стягнути з відповідача у порядку відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 40988 грн., у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, яке сталося 18 червня 2008 року через необережну бездіяльність відповідача, було заподіяно майнову та моральну шкоду її власнику ОСОБА_5
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 23 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с.15).
Як вбачається з акту КП «РЕП №12» від 19 червня 2008 року, 18 червня 2008 року у квартирі АДРЕСА_3 відбулася затока квартири. Причиною залиття квартири стало вихід з ладу шлангу подачі холодної води до кухонної мийки квартири АДРЕСА_4 (а.с.21).
З матеріалів справи видно, що позивачкою на власні кошти були проведені відновлювальні ремонті роботи, у підтвердження яких позивача представила суду товарні чеки на придбання необхідних будівельних матеріалів у загальному розмірі на суму 17314 грн.(а.с.111-119).
Крім того, позивачкою був представлений розрахунок ремонтно - оздоблюваних робіт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що представлений розрахунок не може бути прийнятий до уваги, оскільки не містить дати та оформлений неналежним чином.
Крім того, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що локальний кошторис, який містить розрахунок вартості ремонту квартири АДРЕСА_1 у цінах станом на 25 липня 2008 року (а.с.27-32), оскільки цей документ не скріплений печаткою юридичної особи, не містить прізвища особи, яка здійснила розрахунок.
Встановивши факт пошкодження майна, що належить на праві власності позивачу, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода, однак, оскільки представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності, суд на підставі ч.4 ст.267 ЦК України прийшов до обґрунтованого висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З акту КП «РЕП №19» від 19 червня 2008 року вбачається, що залиття квартири відбулося 18 червня 2008 року, а з позовною заявою ОСОБА_5 звернулася тільки 04 листопада 2011 року.
Доводи позивача та її представника про те, що спочатку позов був пред'явлений до іншої особи, не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки відповідно до статей 263,264 ЦК України зазначені обставини не являються підставою про зупинення або переривання позовної давності і не є поважною причиною його пропуску.
Доводи позивача про те, що вона вважала, що володільцем квартири на момент заподіяння шкоди був ОСОБА_8, а тому і звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8, не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки зазначений довід не підтверджений доказами.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ Л.М.Водяхіна
Судді: /підпис/ В.С.Зотов
/підпис/ Т.П.Колбіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Л.М.Водяхіна