УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА Іменем України
15 листопада 2006 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого: Федорової А.Є. суддів: Мизи Л.М., Процик М.В. при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської міської ради на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради, відділу освіти Ізмаїльської міської ради, загальноосвітньої школи № 6 м.Ізмаїла про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату надбавок, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О ВИ Л А :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що працювала педагогом-організатором в школі № б і відповідно до ст. 57 ЗУ „Про освіту" мала право на своєчасне одержання надбавки . за вислугу років та допомоги на оздоровлення у розмірі 886,54грн. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від б вересня 2004 року її позов був задоволений і на її користь стягнуто 886,54 грн.- надбавки за вислугу років та допомога на оздоровлення за період з 1997 року по 2000 рік. Однак при розрахунку суми виплати не були враховані положення постанови КМ України № 1427 від 20 грудня 1997 року і надбавка за вислугу років була виплачена лише у 2004 році., тому компенсація за затримку розрахунку складає 352,28 грн.
Посилаючись на ці обставини, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила задовольнити позов, стягнути з Ізмаїльської міської ради на її користь 650,4грн.-заборгованість по ст.57 Закону України „Про освіту", 352,28 грн.- компенсацію, суму інфляції 272,82 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та за правову допомогу ЗО грн. (а.с.110 зв.)
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з Ізмаїльської міської ради на користь позивачки борг по заробітній платі в сумі 650,41 грн., компенсацію втраченого заробітку за несвоєчасну сплату заробітної плати -352,28 грн., збитки внаслідок інфляції -272,82 грн., моральну шкоду -2500 грн. та витрати на правову допомогу -ЗО грн.
________________
Головуючий у 1 інст. Швець В.М. Доповідач: Федорова А.Є.
В апеляційній скарзі Ізмаїльська міська рада просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.З ч.1 ст.311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув справу 24 травня 2006 року за відсутності відповідача - представника Ізмаїльської міської ради, не маючи даних про те, що йому повідомлено у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, тобто з порушенням вимог п.1 ч.1 ст.169 ЦПК.
У протоколі судового засідання,, та рішенні суду зазначено, що представник Ізмаїльської міської ради повідомлений про розгляд справи, що не відповідає дійсності, оскільки на довідковому листі передостанньої сторінки обкладинки справи, на який посилається суд в рішенні(а.с.112), є розпис представника міської ради про повідомлення на 19 травня о 9-00 год. Судове засідання відбувалося 24 травня 2006 року о 14-00 годині.(a.c.110 зв.)
Розглянувши справу за відсутності Ізмаїльської міської ради, суд не з'ясував заперечення відповідача, обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тому висновок суду про те, що розмір заборгованості та компенсації сторонами не оспорюються, не відповідає матеріалам справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд не виконав.
В судовому засіданні 24 травня 2006 року в порушення ст.176 ЦПК суд не заслухав пояснення сторін, не з'ясував на які обставини посилається позивачка, а також представники відділу освіти та школи в обґрунтування своїх вимог і заперечень, на які докази та норми матеріального права при цьому вони посилаються.
Задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України, суд не з'ясував, чим підтверджується факт заподіяння позивачці моральної шкоди, за яких обставин і якими діями(бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних страждань зазнала позивачка, з чого вона виходить, оцінюючи розмір моральної шкоди.
Ніяких пояснень з тих підстав позивачка суду не надала, однак суд, в порушення вимог ст.60 ЦПК, обґрунтував свій висновок довільно на свій розсуд.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд не з'ясував належним чином права та обов'язки сторін, обставини справи, наявність порушення прав і свобод, за захистом яких спрямоване звернення до суду позивача.
Оскільки суд не виконав норми процесуального права (статті 10,60,212,213 ЦПК), є потреба у збиранні та перевірці доказів з участю представника відповідача-Ізмаїльської міської ради, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.З, 313,314 ч.1 п.З, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.