Справа № 0107/6184/2012
Провадження по справі 1/0107/535/2012
П О С Т А Н О В А
"19" листопада 2012 р.
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого, судді Спасьонової О.А.,
при секретарі Папінян Л.Л.,
за участю прокурора Галюк Р.Г.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина
України, освіта середня, неодруженого, не працює, проживає за
адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 19.08.1983 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3
ст.140 КК України до 5 років позбавлення волі;
2) 20.07.1993 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3
ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі;
3) 21.01.1998 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.2
ст.140, ч.3 ст.140, ч.1 ст.222 до 8 років позбавлення волі;
4) 28.05.2004 року Київським районним судом м. Сімферополя за ч.3
ст.185, ч.4 ст.185 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений
25.08.2011 року за відбуттям строку покарання,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,
в с т а н о в и в:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він в період часу з 12 години 21.04.2012 року до 19 години 22.04.2012 року, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження майна проник в квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_3: DVD програвач марки «LG» вартістю 300 грн., фен «Philips» вартістю 300 грн., пульт від телевізора «JVS» вартістю 150 грн., тонометр для вимірювання тиску марки «OMRON» вартістю 230 грн., гроші в сумі приблизно 40 грн. Викравши вказане майно, ОСОБА_2 з місця злочину скрився та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1020 грн.
Крім того, ОСОБА_2 01.05.2012 року приблизно о 10 годині, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом подолання перешкоди у вигляді огорожі, проник на територію приватного домоволодіння, де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії не очевидні для інших осіб, через незакриті на замок двері проник до приміщення дому, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, зайшов до спальної кімнати дому, де на дивані знаходилась господарка будинку ОСОБА_4, після того, як нею були помічені його дії та присутність, усвідомлюючи, що його дії почали носити відкритий характер, діючи відкрито і протиправно для потерпілої, відкрито викрав соковижималку фірми «Moulinex-ВКА3» в корпусі світлого кольору. Заволодівши викраденим майном, не реагуючи на вимоги потерпілої ОСОБА_4 повернути викрадене, ОСОБА_2 з місця злочину скрився та розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 600 грн.
Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.185 та ч.3 ст.186 КК України.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням не визнав та пояснив, що злочинів він не вчинював, ніяких доказів його винності органами досудового слідства не добуто. В ході досудового слідства слідчим ОСОБА_9 було сфальсифіковано матеріали кримінальної справи, а саме протокол його допиту в якості обвинуваченого від 04.05.2012 року, оскільки він в ньому не розписувався, а його підпис було підроблено. Крім того, період часу проведення цієї слідчої дії - 04.05.2012 року з 14:00 до 14:30 не відповідає дійсності, оскільки в даний час він знаходився в суді Залізничного району м. Сімферополя, де розглядалось подання слідчого про обрання йому запобіжного заходу - тримання під вартою, що підтверджується відповідними доказами, яки були досліджені судом в судовому засіданні. Також ОСОБА_2 вказує що за епізодом крадіжки майна ОСОБА_3 слідчим не встановлено яким саме чином він проник у приміщення домоволодіння потерпілого, оскільки відповідно до протоколу огляду місця вчинення злочину та фототаблиці до нього вбачається, що на вікні, через яке він нібито проникав у приміщення, є металева решітка, однак даній обставині слідчим ніякої оцінки не дано. Крім цього, підсудний вказує, що досудовим слідством не встановлено - яким саме чином було пошкоджено вікно домоволодіння ОСОБА_3, а також маються протиріччя у показаннях потерпілого та встановленими досудовим слідством обставинами стосовно часу викрадення його майна. Підсудний вказує, що у показаннях свідка ОСОБА_5 про те, що нібито саме ОСОБА_2 запропонував придбати йому ДВД марки «LG», фен, медичний прилад для вимірювання кров'яного тиску є протиріччя, які не були усунені в ході очної ставки від 20.06.2012 року, оскільки слідчим ОСОБА_9 йому не було надано можливості ставити питання свідку ОСОБА_5. Також підсудний вказує, що в ході досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи з боку працівників міліції. Крім того, ОСОБА_2 ставить питання про проведення в судовому засіданні очної ставки із ОСОБА_6, про якого зазначено декілька разів в обвинувальному висновку по його справі.
Заслухавши підсудного, допитавши свідків та потерпілого, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та захисника підсудного - адвоката ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про необхідність повернення кримінальної справи прокурору Залізничного району м. Сімферополя АР Крим для додаткового розслідування з наступних підстав.
Відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні судом були дослідженні матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 При цьому, підсудний ОСОБА_2 неодноразово вказував, про те,що протокол допиту його в якості обвинуваченого від 04.05.2012 року сфальсифікований.
Судом, при дослідженні в судовому засіданні був оглянутий протокол допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 04.05.2012 року, в даному протоколі вказано час проведення цієї слідчої дії - з 14:00 до 14:30. (а.с. 50-51).
З метою перевірки доводів підсудного, в судовому засіданні було досліджено матеріал за поданням слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 за №4-0107/534/2012.
В даному матеріалі на аркуші 7 мається копія протоколу допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_2 від 04.05.2012 року, однак в даному протоколі зазначено час проведення слідчої дії - з 11:00 до 11:30.
При цьому відповідно до довідки канцелярії Залізничного районного суду м. Сімферополя матеріал про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 надійшов до суду 04 травня 2012 року о 13:49 годині.
Таким чином, судом достовірно в судовому засіданні з'ясовано, що протокол допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 04.05.2012 року, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи має ознаки фальсифікації, оскільки, на думку суду, фактично у зазначений в протоколі час - з 14:00 до 14:30 допит ОСОБА_2 не міг бути проведений, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 о 14:00 годині 04.05.2012 року знаходився в Залізничному районному суді м. Сімферополя. Однак в оригіналі даного протоколу, що містяться у матеріалах справи (а.с. 50) зазначено, що допит ОСОБА_2 проводився 04.05.2012 року о 14:00 в С1О №209 - що не є приміщенням суду.
Більш того, прокуратурою Залізничного району м. Сімферополя АР Крим за дорученням суду була проведена перевірка встановлених в судовому засіданні фактів фальсифікації документів, згідно висновку службової перевірки дані факти знайшли своє підтвердження, однак все це ґрунтується на допущеннях технічної помилки слідчим ОСОБА_9.
Однак, на думку суду, даний висновок не робить протокол допиту ОСОБА_2 від 04.05.2012 року допустимим доказом по справі та не може бути оціненим судом в сукупності з іншими доказами.
Відповідно до вимог статей 223, 224 КПК України слідчий складає обвинувальний висновок, який складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
Однак ні слідчим про складанні обвинувального висновку, ні прокурором при затвердженні обвинувального висновку по справі відносно ОСОБА_2 не звернуто уваги на те, що в обвинувальному висновку та в довідці до нього зазначена інша особа - ОСОБА_7 (а.с.190, 200, 204).
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.229 КПК України перевірив справу с обвинувальним висновком, прокурор або його заступник затверджує обвинувальний висновок.
З матеріалів кримінальної справи, а саме першої сторінки обвинувального висновку (а.с.190) вбачається, що обвинувальний висновок затверджений посадовою особою, при цьому, печатним текстом зазначено прізвище прокурора Залізничного району м. Сімферополя ОСОБА_8, а ручкою мається виправлення, з зазначенням затвердження обвинувального висновку заступником прокурора, однак не вказано прізвище цієї посадової особи у контексті ст.229 КПК України.
При направленні справи на додаткове розслідування суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В судовому засіданні з метою перевірки доводів підсудного про те, що у показаннях свідка ОСОБА_5 є протиріччя, які не були усунені в ході очної ставки, проведеної між ним та свідком 20.06.2012 року, оскільки він - ОСОБА_2 був позбавлений права ставити питання свідку ОСОБА_5 стосовно саме предметів злочину, у зв'язку із психічним тиском на нього з боку слідчого Арістархова, в судове засідання неодноразово викликався свідок ОСОБА_5
Однак, свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з'являвся, а міри, прийняті судом в порядку ст.292 КПК України результатів не дали, оскільки, відповідно до рапортів ОВС свідок виїхав за межи Криму.
Вказане свідчить про неможливість перевірки показань підсудного в судовому засіданні, а тому підлягає перевірці при проведенні додаткового розслідування.
Таким чином вказана неповнота досудового слідства перешкоджає суду постановити законне та обґрунтоване рішення, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.
В ході проведення додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно перевірити усі доводи підсудного про його непричетність до злочинів, із чітким виконанням вимог кримінально-процесуального закону, регламентуючого право на захист у кримінальному процесі.
Враховуючи викладене, винність або невинність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину не може бути встановлена в даному судовому засіданні, внаслідок чого, справа підлягає направленню прокурору для проведення додаткового розслідування.
Суд вважає, що питання про повторне направлення справи до суду з обвинувальним висновком може бути вирішено прокурором тільки у разі неухильного дотримання вимог ст.228 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 281 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України повернути прокурору Залізничного району м. Сімферополя АР Крим для додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена протягом семі діб до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя.
Суддя: