Справа № 2-379

2008 р.

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

            01 вересня 2008 року                                                          смт. Станиця Луганська

                                                                                                          Луганської області

 

 

Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:

                        головуючого судді                                        Антонова Ю.А.

                        при секретарі                                                Пшеничній К.Є.

 

за участю:       представника позивача                               ОСОБА_1,

                        представника відповідача

                        ВАТ „Луганськгаз”                                       Райського Р.В.,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського міжрайонного управління експлуатації газового господарства про розірвання договорів погашення заборгованості, перерахунку оплати за спожитий газ й відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 8375 грн. й моральної - 5000 грн.,

 

В С Т А Н О В И В:

 

            23 січня 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з дійсним позовом посилаючись на те, що він має п'ять самостійних об'єктів споживання газу - житловий будинок та чотири теплиці, всього встановлених 5 лічильників на які відкрито п'ять особових рахунків, за установку кожного стягувалася окрема плата, за споживання газу він вносив передоплату наперед, в літній період, але 07.08.2007 р. від контролера по газу позивач дізнався, що він має заборгованість по сплаті за газ.

            При з'ясуванні причин утворення заборгованості виявилося, що за 2007 рік ціна на газ для споживачів була визначена диференційовано виходячи з сумарних показань лічильників за 2006 р. Оскільки річний обсяг споживання природного газу, за сумарними показниками лічильників склав більше 12000 м³, то в 2007 році для розрахунку з позивачами за спожитий газ була застосована більш висока ціна - 1,173 грн. за м³. Відповідач запропонував укласти договори реструктуризації боргу, а у випадку відмови чи несплати заборгованості, буде припинена подача газу, тому позивач був змушений піти на умови газопостачальної організації.

 

Хоча позивач й уклав договори про погашення заборгованості й зробив перший платіж, він не згодний з тим, що є заборгованість, вважають, що відповідач грубо порушує його права, тому, за такими обставинами ОСОБА_2 звернувся з дійсним позовом до суду та просить його задовольнити в повному обсязі, а саме:

            - зобов'язати ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського міжрайонного управління експлуатації газового господарства в особі Станично-Луганської газової дільниці зробити перерахунок оплати за спожитий газ в 2007 р. по особовим рахункам №№ 8590, 11030, 11031, 11452, 11453 відкритих на ім'я ОСОБА_2 окремо по кожному рахунку за діючими тарифами, без застосування диференційованого розрахунку;

            - визнати недійсними договори від 14.08.2007 р.: № 285 на погашення заборгованості в сумі 5646 грн. 16 коп. за особовим рахунком № 11453;

                        - № 286 - в сумі 3011 грн. 30 коп. за особовим рахунком № 8590;

                        - № 287 - в сумі 2474 грн. 87 коп. за особовим рахунком № 11031;

                        - № 288 - в сумі 5121 грн. 24 коп. за особовим рахунком № 11452;

                        - № 289 - в сумі 3846 грн. 54 коп. за особовим рахунком № 11030,

укладенні між ним та відповідачем, як укладенні під дією важкої обставини з використанням неправдивої підприємницькою діяльністю;

            - стягнути з відповідача на його користь 8375 грн., сплачені ним у виконання договорів про реструктуризацію заборгованості №№ 285, 286, 287, 288, 289 від 14 серпня 2007 року та 5000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди;

 

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі й наполягає на його задоволенні посилаючись не те, що позивач є законослухняним абонентом, заборгованості по газу у нього ніколи не існувало, оплачував завжди своєчасно. Договори на погашення заборгованості з застосуванням диференційованих цін на газ ним були укладені з відповідачем у поспішному порядку в наслідку сформованих важких обставин: під тиском Станично-Луганского газової ділянки, під погрозою відключення газу з боку відповідача, оскільки вже було відключено багато споживачів за такими підставами.

По договорам реструктуризації позивач сплатив відповідачу 8375 грн. тому, він вважає, що відповідач порушив його право як споживача, зобов'язав його сплатити за спожитий газ по диференційованим цінам, увівши в дії такі ціни "заднім числом", не роз'яснивши чітко в пресі поняття застосування диференційованих цін.

 

Відповідач, в порушення п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, які пропонують застосування роздрібних цін за показниками лічильників газу, зафіксованих на кожному особовому рахунку споживача, склав ці показання по всім п'яти особовим рахункам і вивів одну роздрібну ціну, що для кожного конкретного особового рахунку є завищеною. У результаті ціна визначена не вірно й по кожному особовому рахунку утворилася переплата. По жодному з п'яти особових рахунків позивач (а.с. 56) не перевищив норму витрати газу - більше 12000 м³, у той час як оплата по кожному особовому рахунку вироблялася по тарифах понад 12000 м3 - 1,14 грн./1 м³, а фактично витрата газу по кожному особовому рахунку склав по тарифі - 0,47 грн./1 м³ (до 6000 м³).

 

Поряд із заподіяними збитками позивачеві, представник позивача ОСОБА_1 просить стягнути моральну шкоду - 5000 грн., оскільки позивач випробовував почуття безпорадності й приниження, моральних переживань під час підписання договорів про узяття на себе додаткових фінансових зобов'язань по виплаті відповідачеві грошової суми в розмірі більше 20 тисяч гривень.

 

Представник відповідача Райський Р.В. позов не визнав та пояснив, що до позивача застосовані диференційовані тарифи по оплаті газу відповідно до вимог закону, оскільки сумарний обсяг (по п'яти об'єктах) споживання газу перевищує більше 12000 м³. Перерахунок по кожному особовому рахунку неможливий, оскільки це не відповідає Закону - Постанові КМУ від 09.12.1999 р. № 2246 з наступними доповненнями й змінами, тому що з 01.01.2007 р. установлена роздрібна ціна на газ - диференційовано, залежно від обсягу спожитого газу, тому в позові просить відмовити за необґрунтованістю.

 

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_2, оскільки його вимоги законні й обґрунтовані з наступних підстав:

- 2 -

 

- Суд не може брати до уваги посилання відповідача на п.2 Змін, що вносяться до Постанови КМУ від 09.04.2008 р. № 346 „Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів НАК „Нафтогаз України” як окремої юридичної особи на 2008 рік та внесення змін до деяких Постанов КМУ”, до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.99 р. № 2246 „Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання” : у разі розміщення за однією поштовою адресою кількох об'єктів, що належать споживачеві, загальний обсяг споживання природного газу для застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, визначається, як сума показників приладів обліку, встановлених на таких об'єктах.

- У споживача за однією адресою встановлено 5 об'єктів (житловий будинок та чотири теплиці) на кожному з яких встановлено прилад обліку газу і кожному з об'єктів привласнений самостійний особливий рахунок.

- Розраховувався позивач самостійно, за показниками лічильників, по кожному особовому рахунку окремо, як по окремому самостійному об'єкту.

- Згідно п.2 Правил, лічильник газу це одна з систем внутрішньо-будинкового газопостачання, об'єкт споживача - це територіально відокремлена газифікована споруда.

- Згідно ст. 509 ЦК України, між сторонами виникли певні зобов'язання по постачанню та споживанню палива - газу. Свої правовідносини вони закріпили у виданих особових рахунках. Таку систему розрахунку при газифікації об'єктів запропонував сам відповідач - газопостачальне підприємство.

- При підключенні до мережі газопостачання, і будинок, і теплиці були газифіковані як відокремлені споруди. На кожну споруду був розроблений окремий план, розрахунок за газифікацію був складений як за п'ять об'єктів, тобто п'ять разів дорожче

- На теперішній час система розрахунку між сторонами не змінилась, таким чином на ім'я позивача було відкрито 5 особових рахунків для розрахунку за спожитий газ на п'ятьох самостійних об'єктах й встановлено по одному лічильнику на кожний об'єкт.

У порушення ч.2 п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання відповідачем, здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача.

У квітні 2008 р. п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання був доповнений п.4, де вказано про суму показників приладів обліку, тобто лічильників газу, а не про підсумування даних, зафіксованих на різних рахунках.

- Сума показників приладів обліку фіксується по особовому рахунку споживача, згідно з яким споживач розраховується з газопостачальною організацією, тобто особовий рахунок є письмовим закріпленням відносин між постачальником і споживачем, системою звіту і розрахунку.

Суд вважає, що при внесенні доповнень, ч.2 п.10 Правил, де вказано про особливі рахунки виключена не була, таким чином протиріч між ч.2 і ч.4 п.10 Правил не має, оскільки при розташуванні декількох лічильників газу сума їх показників повинна бути занесена до одного особового рахунку, якщо у споживача є декілька лічильників і один особовий рахунок.

Ніде у Правилах, або в інших роз'ясненнях ні йде розмова про підсумування особових рахунків. Таке застосування роздрібних цін потягло за собою низку подальших порушень прав споживача, а саме: незаконно було направлено повідомлення про припинення постачання газу й потім, використовуючи те, що відповідач є монополістом у постачанні газу та крім як у відповідача позивач ніде більш не може отримати послугу з постачання газу, незаконно, під тиском відповідача, був укладений договір про виплату заборгованості позивачем, а згідно п. 6 Правил, постачання газу припиняється у разі порушення споживачем строків сплати. В даному випадку ОСОБА_2 за спожитий газ сплачував регулярно, що підтверджується документально. Погроза припинити постачання газу була вчинена відповідачем з приводу підвищення ціни на газ й нарахування заборгованості шляхом підсумування всіх показників особових рахунків позивача, тому під таким тиском ОСОБА_2 був змушений укласти такі договори.

Згідно аналізу оплат договірних зобов'язань сторонами від 25.02.2008 р. (складений майстром Станично-Луганської газової дільниці - Сокол О.Ю., а.с. 56) у 2007 році (до укладення ОСОБА_2 договору від 14.08.2007 р.) об'єм спожитого природного газу склав 18926 куб.м.:

о/рах 8590 (будинок) - 2748 куб.м

о/рах 11452 (теплиця) - 4612 куб.м

о/рах 11453 (теплиця) - 5041 куб.м

о/рах 11030 (теплиця) - 3801 куб.м

о/рах 11031 (теплиця) - 2724 куб.м

 

З даного аналізу слідує, що витрата спожитого газу позивачем по кожному особовому рахунку, відповідно до показань лічильників, на кожному об'єкті не перевищує 12000 м³. Крім того, суд вважає що посилання відповідача на Постанову КМУ від 09.12.1999 р. з наступними доповненнями й змінами суперечать ст.ст. 19, 22 ЗУ "Про захист прав споживачів".

У такому випадку, згідно ч.2 п.4 ст. 4 ЦК України, якщо постанова КМУ суперечить Положенню цього Кодексу або іншого Закону, застосовується відповідне Положення цього Кодексу або Закону. У цьому випадку п. 10 Правил суперечить ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки газопостачальна організація, як монополіст нав'язує свої умови одержання послуги в газопостачанні, від якої споживач не може відмовитися, тому що може одержати ці послуги лише у одного виконавця, які ставлять споживача в нерівне положення в порівняння з іншими споживачами, визначаючи ціну продукції (на газ) неналежним чином, зокрема шляхом підсумування по показниках лічильника газу, зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача від газового обсягу.

При таких обставинах явно порушені вимоги вищевикладених статей Закону України "Про захист прав споживачів". Беручи до уваги вищевикладені доводи, суд вважає, що ціна на газ повинна бути визначена належним чином, виходячи з показань споживання газу, зафіксованого на кожному лічильнику й відповідно відображеного на кожному самостійному об'єкті споживання газу, тобто , ціну на газ необхідно визначати окремо для кожного особового рахунку, а не шляхом додавання показань по всіх особових рахунках, тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими й законними.

 

Розв'язуючи питання в частині задоволення морального позову позивача, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, оскільки умови відшкодування моральної шкоди конкретно передбачає ст. 23 ЦК України.

 

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 233, 714 ЦК України, ст. ст. 19, 21, 22 ЗУ „Про захист прав споживачів”, п.п. 7, 10, 19, 32, 39 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246, Постановою КМУ від 09.04.2008 р. № 346 „Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів НАК „Нафтогаз України”, як окремої юридичної особи на 2008 р. та внесення змін до деяких постанов КМУ”, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

 

            Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

- 3 -

            Зобов'язати ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського міжрайонного управління експлуатації газового господарства в особі Станично-Луганської газової дільниці зробити перерахунок оплати за спожитий газ в 2007 р. по особовим рахункам №№ 8590, 11030, 11031, 11452, 11453 відкритих на ім'я ОСОБА_2 окремо по кожному рахунку за діючими тарифами, без застосування диференційованого розрахунку.

 

            Визнати недійсними договори від 14.08.2007 р.:

            - № 285 на погашення заборгованості в сумі 5646 грн. 16 коп. за особовим рахунком № 11453;

            - № 286 - в сумі 3011 грн. 30 коп. за особовим рахунком № 8590;

            - № 287 - в сумі 2474 грн. 87 коп. за особовим рахунком № 11031;

            - № 288 - в сумі 5121 грн. 24 коп. за особовим рахунком № 11452;

            - № 289 - в сумі 3846 грн. 54 коп. за особовим рахунком № 11030,

укладенні між ОСОБА_2 та відповідачем ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського МУЕГГ, як укладенні під дією важкої обставини з використанням неправдивої підприємницькою діяльністю.

 

            Стягнути з відповідача ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського міжрайонного управління експлуатації газового господарства в особі Станично-Луганської газової дільниці на користь ОСОБА_2 8375 грн., сплачені ним у виконання договорів про реструктуризацію заборгованості №№ 285, 286, 287, 288, 289 від 14 серпня 2007 року.

 

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, у частині стягнення з відповідача ВАТ „Луганськгаз” в особі філії Райгородського міжрайонного управління експлуатації газового господарства в особі Станично-Луганської газової дільниці 5000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

 

 

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

            Головуючий: