АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2771/13 Справа № 2/0203/370/13 Головуючий у 1 й інстанції - Казак С.ю. Доповідач - Слоквенко Г.П.
Категорія 24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 25» лютого 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: - Слоквенко Г.П.,
Суддів: - Кочкової Н.О., Осіяна О.М.,
при секретарі: Надтоці А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за проживання у житловому приміщенні та користування нежитловими приміщеннями загального користування,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Посилався на те, що він є власником приміщень в будинку АДРЕСА_1, яке використовується як гуртожиток. У кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку мешкає відповідачка, яка з 2007 року своєчасно не сплачує плату за користування житловим приміщенням та нежитловими приміщеннями загального користування, виходячи з розміру 200 грн. на місяць, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6699 грн. 62 коп., яку він прохав з стягнути ОСОБА_5 (а.с.3-5).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 заборгованість у розмірі 6699 грн. 62 коп. Стягнуто з відповідача судові витрати (а.с.103).
В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_5 прохає скасувати рішення суду з тих пiдстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду змінити в частині розміру заборгованості за користування житловим приміщенням та нежитловими приміщеннями загального користування, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником частини приміщень в будинку АДРЕСА_1, які використовується як гуртожиток. У кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку, площею 14 кв.м. мешкає відповідачка. За користування житловим приміщенням та нежитловими приміщеннями загального користування відповідачка не платить, сплачуючи тільки рахунки за комунальні послуги. Будівля, в якій знаходиться гуртожиток, не знаходиться на обслуговуванні житлово-експлуатаційних підприємств.
Згідно ч.1, 3 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За ч.1 ст. 820 ЦК України, розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.
Питання встановлення розміру та порядку оплати житлово-комунальних послуг з тарифами, встановленими для будинків державного фонду та гуртожитків регулюються відповідним законодавством, зокрема, Законом України «Про ціни та ціноутворення», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про місцеве самоврядування Україні», Постановами Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, від 20 травня 2009 року №529 та іншими нормативними актами і до компетенції суду не відносяться.
Крім того, порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529, визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і спору та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всі форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до постанови КМУ від 11 травня 2005 року № 342 «Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 25 грудня 1996 року № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» державне регулювання за проживання в гуртожитку відмінено і ціни є вільними.
Таким чином, позивач, як власник житла, може встановлювати розмір плати з користування житлом, але цей розмір не може перевищувати максимальний розмір, якщо він встановлений законом.
Згідно Розпорядження голови Дніпропетровської обласної адміністрації від 2 жовтня 2009 року № Р-521/0/3-09 «Про встановлення гранічного розміру плати за проживання в гуртожитках», встановлено граничний розмір за проживання у гуртожитках громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що заходиться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, у розмірі 194 гривні за ліжко-місце за місяць з урахуванням податку на додану вартість (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, письмовий договір найму(оренди) житла між сторонами не укладався. З 01.01.2009 року по 31.08.2011 року відповідачка не вносила плату за користування жилою площею у гуртожитку в розмірі 200 грн. на місяць, в результаті чого виникла заборгованість 6400 грн. (а.с. 66-97). Ця обставина була визнана сторонами при апеляційному розгляді справи та підтверджена наданим позивачем розрахунком (а.с.129).
Враховуючи викладене, на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду та зменшити суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача з 6699,62 гривні до 6400 гривень, за період з 01.01.2009 року по 31.08.2011 року.
Посилання апелянта на те, що позивач зобов'язаний погодити тарифи житлово-комунальних послуг з відповідним органом місцевого самоврядування - виконкомом Дніпропетровської міської ради, не ґрунтуються на законі, тому не може бути прийнятим до уваги.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що письмовий договір про оплату за проживання у гуртожитку між нею та позивачем не укладався, оскільки відсутність договору сама по собі не звільняє відповідачку від сплати за фактичне проживання у гуртожитку.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, п.3 ч.1 ст.309, 316 ЦПК України, колегiя суддiв -
ВИРІШИЛА:
Апеляцiйну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2013 року змінити.
Зменьшити суму заборгованості за проживання у житловому приміщенні та користування нежитловими приміщеннями загального користування, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 з 6699,62 гривень до 6400 грн.
В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддi: