Судове рішення #281478
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 листопада 2006 р.                                                                                                         м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В. А.

при секретарі: Мілонас Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Державного казначейства у Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16. 02. 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, управління Державного казначейства у Одеській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

01.11.2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Державного казначейства України про стягнення матеріальних збитків внаслідок злочину в розмірі 700 грн., посилаючись на те, що згідно вироку Київського районного суду м. Одеси від 14.10.1998 року з засудженого за ст.. 143 ч.2 КК України ОСОБА_2. на його користь було стягнуто 700 грн.

Вирок суду набрав законної сили 21.10.1998 року. Вирок суду відносно стягнення матеріального збитку внаслідок злочину не виконаний у зв'язку з тим, що ОСОБА_2. після звільнення з під варти сховався.

Виконавча служба Київського районного управляння юстиції склала акт «Про неможливість стягнення» від 07.12.1998 року. 02.06.1999 року повернула позивачу виконавчий лист, та повідомила його, що у позивача є право на протязі 3 - років у друге надати виконавчий лист до виконання.

09.06.1999 року ОСОБА_2. ухвалою Київського районного суду був оголошений у розшук. Вказана ухвала також не виконана. 04.04.2000 року позивач знов звернувся до Київського районного управляння юстиції з заявою про виконання вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_2. на його користь 700 грн. матеріальної шкоди. З метою виконання вироку суду просив накласти арешт на майно ОСОБА_2.

У вересні 2001 року ОСОБА_1. стало відомо , що ОСОБА_2. заарештований Малиновським РО УМВС України, та на його майно накладено арешт. Позивач звернувся до Малиновського районного управління юстиції з вимогою виконати рішення суду, але виконавчий лист був йому повернутий листом від 17.05.2002 року. ОСОБА_1. було рекомендовано звернутись до районного управління юстиції за місцем знаходження

Справа № 22-5660/06

Головуючий у першій інстанції Андрєєв В.М.                                                         Категорія 18

Доповідач Ступаков О. А.

 

боржника чи його майна. В Малиновському управлінні юстиції ОСОБА_1. повідомили, що ОСОБА_2. відбуває міру покарання згідно іншого вироку, тому стягнути з нього матеріальні збитки згідно вироку суду від 14.10.1998 року не має можливості, ОСОБА_2. не мас майна. Враховуючи те, що ОСОБА_2. є неплатоспроможною особою в порядку ст. 1177 ЦК України просив стягнути з Державного казначейства України як розпорядника грошових коштів на свою користь 700 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2006 року позов задоволено частково.

Не погодившись з цим рішенням представник управління Державного казначейства у Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено є порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, сторони, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на те, що згідно з вироком Київського районного суду м. Одеси від 14.10.1998 року з ОСОБА_2. засудженого за ст. 143 ч.2 КК України на його користь ОСОБА_1. було стягнуто 700 грн.

Вирок в частині стягнення шкоди завданій майну ОСОБА_1. не виконаний в зв'язку з тим, що до вересня 2001 року ОСОБА_2. знаходився в розшуку, а після вересня 2001 року в зв'язку з неплатоспроможністю ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.

В зв'язку з тим, що Державне казначейство України є розпорядником грошових коштів суд стягнув з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1. 700 грн. майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину. Колегія вважає, що зазначений висновок суду відповідає обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність законодавчої бази яка регулює умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, висновки суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при постановленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Державного казначейства у Одеській області відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація