УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2006 року                                                                                        м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого - Фадєєнко А.Ф., суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М., при секретарі - Матяш Т.Л., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -

встановила: 31.10.2005 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому вказувала, що 05.09.2005 року, суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 за поданням слідчого СУ УМВС України в Одеській області призначив одночасно стаціонарну судово-психіатричну експертизу її чоловіку - ОСОБА_3., відносно якого висунуто обвинувачення, а також їй - інваліду першої групи по неврології (посттравматична епілепсія). 05.09.2005 року суддя ОСОБА_2 за їх відсутності прийняв постанови про арешт рахунку ТОВ «Тритон», одним із засновків та директором якого є ОСОБА_3., та про виїмку банківської справи підприємства у АКБ «Порто-франко» м.Одеси.

Посилаючись на те, що у цих постановах міститься інформація сфальсифікованого досудового слідства, яка була розголошена суддею ОСОБА_2., і яка принижує її гідність,

Справа №22-4376/06

Головуючий у першій інстанції: Куранін О.В.

Доповідач: Фадєєнко А.Ф.

ображає її, як людину, принижує її громадянські права, включно право на винуватість, гарантоване Конституцією України, позивачка просила суд визнати дії судді протиправними, стягнути з територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області на її користь 225 000 грн. та постановити окрему ухвалу до кваліфікаційної комісії суддів апеляційного суду Одеської області.

Суд призначав справу до слухання: у попереднє засідання - на 21.11.2005р.(а.с.9), а потім неодноразово- у судове засідання на 15.12.2005р.(а.с.10), 20.01.2006р.(а.с.11), 06.02.06р.(а.с.12).

Ухвалою суду від 06.02.06р. позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишений без розгляду (а.с. 13).

В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, оскільки суд не виконав вимоги процесуального закону про належне повідомлення, тому не вправі був залишати позов без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, яку оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга апелянтки підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду -скасуванню зі закриттям провадження у справі за наступних підстав.

Конституцією України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного й касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених Законом (ст.ст. 126,129 Конституції України).

Згідно із зазначеними конституційними положеннями рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку, а не в інший суд першої інстанції, оскільки таке оскарження порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.

Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових, службових і юридичних осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржують ся лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України та законодавством про судочинство.

Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади.

Таким чином, суд (суддя) як орган(особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятком є лише випадки, коли суд (суддя) виступає як будь-яка установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Тому заяви, скарги щодо неправильності процесуальних дій судді чи суду не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

Із матеріалів справи вбачається, що суддя Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_2, 05.09.2005 року, виніс за правилами кримінального судочинства постанови про проведення виїмки банківської справи ТОВ «Тритон» в АКБ «Порто-франко» та про накладення арешту на грошові кошти на рахунок ТОВ «Тритон» (а.с.5-6).

Позивачка заявила за правилами цивільного судочинства вимоги про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з процесуальними діями судці ОСОБА_2 у період здійснення ним правосуддя за кримінальною справою, яка стосується змісту постанов.

Суд не звернув увагу на те, що суддя, як особа, що здійснює правосуддя не може бути відповідачем у цивільній справі, а також на те ,що позовні вимоги позивачки щодо неправильності процесуальних дій судді, пов'язаних з винесенням постанов у кримінальній справі, не підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції, за правилами цивільного судочинства, та всупереч ст.122 ч.1 ЦПК України 03.11.2005р. відкрив провадження у цивільній справі (а.с.1), а потім постановив ухвалу про залишення її без розгляду.

З таких підстав ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі ст.ст. 205 ч.1 п.1; 310 ч.1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.  307 ч.2 п.1; 310 ч.1; 313;  315; 317; 319 ЦПК України, коллегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2006 року - скасувати. Провадження у справі закрити.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту її проголошення. Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.