Справа № 296/413/12-ц

2/296/114/13

Рішення

Іменем України

"07" лютого 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Драча Ю.І.

при секретарі Сус Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирського ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 31 жовтня 2008 року, ним від ОСОБА_2 отримано нотаріально посвідчену довіреність, на розпорядження автомобілем «Порш Каен Турбо-С», 2005 року випуску, дн НОМЕР_2, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1, що знаходився на реєстраційному обліку в Житомирському ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області з 14 березня 2008 року на основі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14 березня 2008 року.

Згідно реєстраційного свідоцтва, будь які обтяження щодо вказаного автомобіля були відсутні, що давало йому право, виконуючи умови довіренності, на його відчудження.

23 травня 2009 року, згідно біржової угоди, зазначений автомобіль ним було відчуджено ОСОБА_4. Всі операції з приводу купівлі - продажу та проведення реєстрації по обліках УДАІ України, ним та ОСОБА_4 були проведені на основі свідоцтва про реєстрацію автомобіля яке було отримане від ОСОБА_2 разом з дорученням.

Однак, у вересні 2009 року, із позовної заяви ВАТ « ВТБ Банк» йому стало відомо про те, що існує ще одне свідоцтво про реєстрацію вищевказаного Автомобіля, відповідно до якого, автомобіль має обтяження, а саме, як предмет застави по кредитному договору № 2000000007 від 17 березня 2008 року укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «ВТБ Банк».

На думку позивача, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке було використане відповідачкою ОСОБА_2 при отриманні кредиту у ВАТ « ВТБ Банк» , є недійсним, оскільки відповідно до сервісної книги на автомобіль, облікової картки Житомирського ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області складеної 14 березня 2008 року, довіренності від ОСОБА_2 на розпорядження автомобілем від 31жовтня 2008 року, біржовою угодою від 23 травня 2009 року, спірний автомобіль рахується 2005 року випуску, що відповідає записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу автомобіля, отриманого ним від ОСОБА_2 та використаного під час його реалізації.

У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль, яке використовувалось ОСОБА_2 при отриманні кредиту у банківській установі це й же автомобіль рахується 2006 року випуску. Такі обставини свідчать про те, що свідоцтво яке використовувала ОСОБА_2 для отримання кредиту є підробленим, а рік випуску був змінено для того щоб збільшити ціну автомобіля передаючи його в заставу.

На підставі викладеного позивач просив суд постановити рішення яким визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію автомобіля 2006 року випуску, виданого 14 березня 2008 року ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області НОМЕР_3, яке було використане відповідачкою ОСОБА_2 при отримані кредиту у ВАТ « ВТБ Банк» 17 березня 2008 року за кредитним договором 2000000007, передаючи автомобіль в заставу.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 04.11.2011 року позивач визнати свідоцтво про реєстрацію автомобіля, 2005 року випуску, дн НОМЕР_2, чорного кольору, яке видане 14 березня 2008 року дійсним.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали із вказаних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з»явилася, про причину неявки суд не повідомила.

Представник Житомирського ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 просив суд задовольнити позов.

Представник ПАТ « ВТБ Банк» в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про безпідставність позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2008 року, ОСОБА_1 від ОСОБА_2. отримано нотаріально посвідчену довіреність, на розпорядження автомобілем «Порш Каен Турбо-С, 2005 року випуску, дн НОМЕР_2, чорного кольору, шасі № НОМЕР_1, що знаходився на реєстраційному обліку в Житомирському ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області з 14 березня 2008 року на основі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14 березня 2008 року.

23 травня 2009 року, згідно біржової угоди, зазначений автомобіль ОСОБА_1 був відчуджено ОСОБА_4

Відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Житомирська регіональна дирекція» публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання біржової угоди недійсною та зобов'язання вчинити певні дії, яке ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2012 року, залишено в силі, було установлено, що відчуження транспортного засобу, який перебував у банківській заставі, відбулося з порушенням приписів ст. 690 ЦК України та умов договору застави, тому оспорюваний біржовий договір є недійсним.

При цьому, судами було встановлено, що 17 березня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Житомирська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, на забезпечення виконання якого між Банком та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу № 20.00.000007 - автомобіля «Порш Каен Турбо-С», 2006 року випуску, який на праві власності належав останній та був зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктом 7.2 договору застави передбачена заборона відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставі, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавши його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Усупереч указаним положенням матеріального закону та договору застави ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, здійснив відчуження майна, яке перебувало в заставі Банку.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

З врахуванням вищевикладеного, обставини, встановлені судовим рішенням, яке вступило в законну силу, доказуванню не підлягають, а позов є безпідставним.

Керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 19, 316, 328, 346 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Житомирського ОРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів після його оголошення.

Головуючий суддя Ю. І. Драч