Справа № 2-2872/12

Р І Ш Е Н Н Я

Ім»ям України

22 лютого 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Немічевій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що у 03 червня 2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1079 за умовами якого вона надала відповідачу грошову суму 10000 гривень, а відповідач зобов»язалася повернути борг до 03 червня 2010 року. З метою забезпечення виконання зобов»язання, що випливає з договору позики № 1079 від 03.06.2009 року, відповідач передала позивачці у заставу транспортний засіб - автомобіль марки IVECO модель DALLY 50cllviie, автобус пасажирський, 2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності, про що було укладено договір застави автомобіля, посвідчений 03.06.2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1080. Згідно умов п. 1.2 договору застави № 1080 від 03.06.2009 року, за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 7000 гривень. Відповідно до до умов п. 1.8 зазначеного договору розмір і термін виконання зобов»язань, забезпечених заставою, обумовлюється у договорі позики. На сьогоднішній день грошові кошти отримані відповідачкою згідно договору позики, їй не повернуті, у добровільному порядку повернути кошти відповідачка відмовляється та уникає зустрічей з нею. Пунктом 5.4 договору застави № 1080 від 03.06.2009 року передбачено, що задоволення вимог заставодержателя може також здійснюватися шляхом передачі заставленого майна у власність заставодержателя на його вимогу. Просить визнати за нею (ОСОБА_1) право власності на транспортний засіб - автомобіль марки IVECO модель DALLY 50cllviie, автобус пасажирський, 2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, суду пояснив, що в своїй позовній заяві позивач посилається на ст. ст. 589, 590 ЦК України та на п. 5.4 договору застави від 03.06.2009 року. Ці посилання позивача є безпідставними, оскільки правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов»язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав фізичних осіб стосовно рухомого майна визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Позивачем визначеного Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» порядку звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не дотримано, докази надсилання повідомлення та докази реєстрації в державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження в матеріалах справи не міститься, що свідчить про безпідставність заявленого позову. З метою забезпечення виконання зобов»язань, що випливають з договору позики від 03 червня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений догоівр застави. Позивач вважає, що договір позики не виконаний, а тому вона просить задовольнити її вимоги як заставодержателя шляхом передачі заставленого майна у власність позивача. Проте, позивач відмовляється від отримання боргу за договором позики від відповідача та уникає з нею зустрічей. 17 серпня 2012 року відповідач внесла у депозит приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з метою виконання зобов»язання за договором позики від 03.06.2009 року суму боргу в розмірі 10000 гривень. Наведене свідчить про припинення застави у зв»язку із виконанням забезпеченого заставою зобов»язання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що 03 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1079 відповідно до умов якого позивач передала у власність відповідача грошові кошти в сумі 10000 гривень, а відповідач зобов»язалася повернути позивачці таку ж суму грошових коштів в строки та на умовах, визначених цим договором. Згідно до п. 3 зазначеного договору позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві отримані грошові кошти до 03 червня 2010 року (а.. 7).

03 червня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля, посвідчений 03.06.2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1080 (а.с. 4-6). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору застави, заставодавець з метою забезпечення виконання зобов»язань, що випливають з Договору позики, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03 червня 2009 року, за реєстровим № 1079, за умовами якого заставодавець зобов»язаний повернути заставодержателю у строк до 03 червня 2010 року позику у розмірі 10000 гривень, сплатити можливі штрафні санкції, що можуть наступити за договором позики, передає заставодержателю у заставу транспортний засіб - автомобіль марки IVECO модель DALLY 50cllviie, автобус пасажирський, 2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

До 17.08.2012 року борг в сумі 10000 гривень погашений не був.

Ці обставини сторони визнають та не оспорюють.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов»язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 4 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно до ст. 208 ЦК України, в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів, розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов»язання не буде виконано у встановлений термін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору застави автомобіля № 1080 від 03.06.2009 року передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставне майно у випадку, якщо момент настання строку виконання будь-якого зобов»язання, забезпеченого цією заставою, воно не буде виконане, а також у разі невиконання заставодавцев будь-яких зобов»язань за договором та недійсності його гарантій і запевнень. У відповідності до п. 5.2 зазначеного договору застави, звернення стягнення на заставне майно здійснюється згідно з Законом України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», іншими законодавчими актами шляхом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу з третіми особами, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або у судовому порядку.

Позивачем обраний один із способів захисту її порушених прав, встановлений договором застави за № 1080 від 03.06.2009 року, а саме: звернення до суду із позовною заявою.

У відповідності до п. 5.4 договору застави за № 1080 від 03.06.2009 року, задоволення вимог заставодержателя може також здійснюватися шляхом передачі заставленого майна у власність заставодержателя на його вимогу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК Україна кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень… Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Представником відповідача не надано належних та припустимих доказів на підтвердження його заперечень.

Так, посилання представника відповідача на ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якою встановлено, що обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов»язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов»язання, суд до уваги не приймає, оскільки зазначений порядок встановлений для позасудового порядку вирішення спору про забезпечення обтяження, а позивачем обраний спосіб захисту порушеного права у судовому порядку. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідачем ОСОБА_217 серпня 2012 року внесено на депозит приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з метою виконання зобов»язання за договором позики від 03.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1079, суму боргу у розмірі 10000 гривень та вважає, що дії відповідача свідчать про припинення застави у зв»язку із припиненням забезпеченого заставою зобов»язання. Ці доводи представника відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки строк виконання зобов»язання за вищезазначеним договором застави наступив 03 червня 2010 року. Борг в сумі 10000 гривень на депозит приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 відповідачкою було внесено 17 серпня 2012 року, тобто після того, як до Жовтневого районного суду м. Луганська 23 листопада 2011 року звернулася ОСОБА_1 із заявою про визнання прива власності на транспортний засіб - автомобіль марки IVECO модель DALLY 50cllviie, автобус пасажирський, 2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є предметом застави. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 намагалася повернути борг у строки, передбачені договором позики № 1079 від 03.06.2009 року представником відповідача не надано.

Відповідач ОСОБА_2 зобов»язалася відповідно до договору застави за № 1080 від 03.06.2009 року повернути позику ОСОБА_1 в строк до 03.06.2010 року, зазначене зобов»язання нею було порушено, що представником відповідача не заперечується, тому у відповідності до вимог діючого законодавства та зазначеного вище договору застави заставодержатель, тобто ОСОБА_1 набула право звернення стягнення на заставне майно.

Таким чином, досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявінсть підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 202, 203, 207, 589, 590, 638 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб - автомобіль марки IVECO модель DALLY 50cllviie, автобус пасажирський, 2004 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 198 (сто дев»яносто вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя