Справа №2-318/12 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Костащук І.І.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

з участю відповідача ОСОБА_2

з участю представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно спорудженої будівлі на самовільно захопленій земельній ділянці та відшкодування заподіяних збитків та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно спорудженої будівлі на самовільно захопленій земельній ділянці та відшкодування заподіяних збитків, посилається на те, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 094976, виданого Чернівецькою міською радою 21.08.2009 року вона є власником земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_2, співвласниками якої були ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Відповідачами самовільно захоплена земельна ділянка позивачки площею 0,0046 га та без будь-якої проектної документації та відповідних дозволів забудований монолітний фундамент та гараж. Вказаний факт підтверджується висновком № 1219 експертного будівельно-технічного дослідження від 29.10.2009 року, висновком № 927 експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2009 року, повідомленням прокуратури м. Чернівці за вихідним № 259-09 від 19.11.2009 року. Позивачка намагалася в мирний спосіб врегулювати конфлікт, але зусилля були марними, вона понесла моральні страждання, змушена була звертатися в правоохоронні органи за захистом порушених прав, при цьому потратила багато особистого часу. Позивачка оцінила понесену моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Відповідачі з позовними вимогами позивача не згідні та в зустрічній позовній заяві зазначають, що вони являються власниками земельної ділянки загальною площею 0,0946 га, яка належить їм на праві спільної сумісної власності згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 635306, виданого Чернівецькою міською радою 23.12.2005 року. Стверджують, що ними гараж побудований ще до 1980 року, тому що він вказаний в викопіюванню топографічного плану за 1980 рік і розташований в межах їх ділянки. Їм невідомо як міг побудований ними гараж опинитися на земельній ділянці позивачки так, як вона отримала свій державний акт на земельну ділянку 21.08.2009 року після того, як був побудований гараж. Позивачка та її чоловік погрожували їм, постійно конфліктували, в результаті стресу відповідач ОСОБА_2 опинився в лікарні. Відповідачі в зустрічній позовній заяві оцінюють понесену ними моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

B судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. В задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити. Представник відповідачів проти позовної заяви ОСОБА_4 заперечував, а позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримав в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 за зустрічним позовом є такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 094976, виданого Чернівецькою міською радою 21.08.2009 року та даний факт встановлений Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 2-а-30/12 від 12.06.2012 року.

Згідно висновку № 1617 будівельно-технічної експертизи від 18.09.2010 року встановлений факт зміни фактичної площі земельної ділянки ОСОБА_4 на 0,0026 га в бік зменшення.

А також згідно висновку зазначеної експертизи встановлено, що ситуаційний план ( проект) земельних ділянок по фактичному користуванню та згідно державного акту на право власності та договору оренди гр. ОСОБА_4, що розташовані: АДРЕСА_1, яким враховано зміну координат земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом суміщення їх з фактично існуючими ( встановленими до виготовлення державних актів) межами, фіксує також фактичне користування власниками земельної ділянки по АДРЕСА_2 земельною ділянкою відведеною власникам домоволодіння АДРЕСА_1 площею 0,0045 га.

Таким чином, що стосується позовних вимог зобов'язати відповідачів -не чинити перешкод у користуванні належної на праві власності земельної ділянки площею 0,0046 га., то вони підлягають до задоволення частково, а саме розміру земельної ділянки площею 0,0045 га., оскільки саме такий розмір земельної ділянки був підтверджений висновком будівельно-технічної експертизи № 1617 (а.с. 158).

У відповідності до ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 2-а-30/12 від 12.06.2012 року, залишеною в силі Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 року, визнано недійсним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 635306 виданого Чернівецькою міською радою 23.12.2005 року відповідачам.

Згідно висновку № 927 експертного будівельно-технічного дослідження від 02.09.2009 року господарську будівлю (гараж) в домоволодінні АДРЕСА_2 зведено з порушенням Державних будівельних норм та норм протипожежної безпеки.

Відсутність земельної ділянки у відповідачів виділеної для будівництва гаража, дозвільної документації, відсутність належно затвердженого проекту та спорудження відповідачами гаражу з порушенням відповідних норм є самочинним будівництвом.

Факт самочинного спорудження будівлі гаражу підтвердив в своїх поясненнях представник відповідачів ОСОБА_2

Згідно з правилом ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню особою, яка його здійснила, або за її рахунок.

Виходячи з вищевикладених обставин, а також виходячи з висновків судової експертизи № 1617 в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

При цьому вищевказана судова експертиза призначалась судом саме за клопотанням відповідачів -їх же позивачів за зустрічним позовом.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд також виходить з того, що відповідачі посилались як на підставу своїх позовних вимог -на Державний акт на землю ЯБ № 635396 від 23.12.2005 р., який вони отримали раніше від позивачки, вищевказаний Державний акт на землю скасований постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.06.2012 року, що набрала законної сили.

Таким чином, позивачі за зустрічним позовом не надали суду доказів порушення ОСОБА_4 їх прав, у зв'язку з чим в задоволенні їх позовних вимог слід відмовити.

Що стосується первісних позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, то вони підлягають до задоволення частково.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків відносяться втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З метою відновлення свого порушеного права ОСОБА_4 змушена була звернутися до спеціалістів для отримання висновків, сплативши за їх послуги 700,00 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачами.

У відповідності до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»від 31.03.1995 року № 4 із наступною змінами під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб . Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ.

Таким чином відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.

За наведених обставин, позивачка по справі відчула негативні емоції, моральні переживання та дискомфорт, внаслідок порушення відповідачами її прав. Вона вимушена була втрачати особистий та робочий час для вирішення питань, пов'язаних із захистом своїх прав, що порушило їх звичний порядок та спосіб життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що внаслідок вказаних неправомірних дій відповідачів, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка має бути відшкодована відповідачами по справі солідарно в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати.

У відповідності до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів на користь позивачки стягуються витрати пов'язані проведенням судової експертизи в розмірі 1894,00 грн. та судовий збір в розмірі 8,50 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 376, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 152, 153, 211, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно спорудженої будівлі на самовільно захопленій земельній ділянці та відшкодування заподіяних збитків -задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні належної їй на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0045 га.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0045 га. по АДРЕСА_1, звільнивши зазначену самовільно захоплену частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0045 га. шляхом знесення за кошти ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 незаконного самовільно збудованого гаражу по АДРЕСА_2, який споруджений на частині земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4.

У випадку, якщо протягом двох місяців після набрання рішення суду законної сили ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не виконають роботи по знесенню гаражу та перенесення меж зобов'язати ОСОБА_4, за її згодою, знести цей гараж з послідуючим відшкодуванням вартості робіт за рахунок ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 ( трьох тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 витрати понесені на проведення експертного дослідження в сумі 2 594 ( двох тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) гривні, а саме по 648 ( шістсот сорок вісім) гривень ( п'ятдесят) копійок з кожного окремо.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, судовий збір в сумі 54 (п'ятдесят чотири ) гривні, а саме по 13 ( тринадцять ) гривень 50 ( п'ятдесят ) копійок з кожного окремо.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. А у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: