Справа № 2/1210/3710/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Провадження № 2/1210/1502/12
10 липня 2012 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді: Лукінової М.В., при секретарі: Горпинченко М.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Краснодона цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Діапазон - Максимум Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 22.06.2009 року з відповідачем по справі ОСОБА_2, який на той час перебував у трудових відносинах з позивачем, був укладений кредитний договір № КФ - 003 та три додаткових угоди до даного договору, у відповідності до якого ОСОБА_2 отримав на позичковий рахунок № 22031000100017 кредит в розмірі 100 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних з кінцевим терміном повернення 21.06.2011 року. Умовами Додаткової угоди № 1 до основного договору було збільшено відсоткову ставку за коритсування кредитом з 24 % до 28 % річних. Умовами Додаткової угоди № 2 було змінено дату остаточного погашення кредиту з 21.06.2011 року до 01.07.2012 року. Додатковою угодою № 3 було змінено щомісячний термін погашення за користування кредитом з 05 числа до 15 числа кожного місяця. Трудові відносини між сторонами були припинені 18.09.2009 року, а останній платіж був здійснений відповідачем 19.09.2011 року, чим були порушені п. п. 2.3, 3.1, 3.6 договору, та у результаті чого станом на 06.04.2012 року утворилася заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 47 003,13 грн., з яких 38 346,58 грн. - загальна заборгованість по несплаченому кредиту; 6 419,68 грн. - загальна заборгованість по нарахованих за користування кредитом відсотках; 2 236,87 грн. - заборгованість по нарахованій пені за несвоєчасне погашення кредиту. Не дивлячись на неодноразові письмові повідомлення позивачем про необхіність виконання своїх зобов'язань, заборгованість відповідачем на даний час не погашена. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредитному договору в розмірі 47 003,13 грн. та судовий збір у розмірі 470,03 грн.
Представник позивача за довіреністю Борисенко І.О. на позовних вимогах наполягав, просив суд їх задовольнити, надав письмові пояснення по справі.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні висловив свою незгоду з позовними вимогами позивача, зазначив, що між позивачем та ОСОБА_2 дійсно 22.06.2009 року був укладений кредитний договір, а згодом і три додаткові угоди до нього, умови цих договору та угод ним не заперечуються, однак він вважає, що позивачем не доведений факт належного виконання сторонами цих умов, свої доводи виклав у письмових запереченнях, які надав суду, просив відмовити в задоволенні даних позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши письмові матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що наказом від 09.02.2009 року № 4/ВК (а.с. 66) Публічного акціонерного товариства «Діапазон - Максимум Банк», статус якого підтверджений відповідними документами (а.с. 38 -39. 40 - 42, 44 - 45), було прийнято на роботу на посаду начальника юридичного Управління ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Краснодонським МВ УМВСУ в Луганській обл., ІН НОМЕР_1 (а.с. 30 - 32).
22.06.2009 року між позивачем ПАТ «Діапазон - Максимум Банк» в особі голови правління Єфремова О.В. та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КФ - 003 (а.с. 16 - 21), у відповідності до якого позивач надає кредит, а ОСОБА_2 приймає його на відповідних умовах та зобов'язується належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідні доходи за користування кредитом і виконати всі зобов'язання, що визначені в даному договорі (п. 1.1 договору). Цим же пунктом договору визначений розмір кредиту, отриманий відповідчем, а саме - 100 000,00 (сто тисяч) грн., передбачена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних, та кінцевий терміном повернення кредиту - 21.06.2011 року.
Пунктом 3.3 договору відповідач зобов'язався погашати прострочені проценти за користування кредитом; прострочену до повернення суму кредиту; пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; пеню за прострочення повернення кредиту; інші штрафи за договором; строкові відсотки за користування кредитом; строкове повернення кредиту; дострокове повернення кредиту (за наявності переліченого).
30.09.2009 року до вказаного кредитного договору між тими ж сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою було збільшено відсоткову ставку за коритсування кредитом з 24 % до 28 % річних (а.с. 22 - 23). Додатковою угодою № 2, яка була укладена між ними 05.03.2009 року, було змінено дату остаточного погашення кредиту з 21.06.2011 року до 01.07.2012 року (а.с. 24 - 25). Крім того, 29.11.2010 року між ПАТ «Діапазон - Максимум Банк» в особі голови правління Остапенко І.В., яка була призначена на цю посаду згідно з рішенням Спостережної ради наказом позивача від 05.10.2010 р. та діє на підставі Статуту (а.с. 33 - 37, 40, 43), було укладено Додаткову угоду № 3, умовами якої було змінено щомісячний термін погашення за користування кредитом з 05 числа до 15 числа кожного місяця (а.с. 26).
Наказом позивача від 16.09.2009 року № 72-к ОСОБА_2 було звільнено з ПАТ «Діапазон - Максимум Банк» за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 67).
З 22.06.2009 року по 02.12.2009 року відповідач сплачував кредит відповідно до умов п. 3.1 кредитного договору, тобто по 4000 грн. на місяць, що вбачається з розрахунку заборгованості та додатків до неї, з 18.01.2010 року сплачені суми зменшувалися. Таким чином, відповідач почав порушувати умови кредитного договору ще з 18.01.2010 року. Останній платіж був ним здійснений 19.09.2011 року. В зв'язку з наведеними обставинами станом на 06.04.2012 року за даним кредитним договором утворилася заборгованість у розмірі 47 003,13 грн., яка складається з: 38 346,58 грн. - загальна заборгованість по несплаченому кредиту; 6 419,68 грн. - загальна заборгованість по нарахованих за користування кредитом відсотках; 2 236,87 грн. - заборгованість по нарахованій пені за несвоєчасне погашення кредиту (а.с. 6 - 15).
В порядку п. п. 6.4, 8.5 кредитного договору позивачем неодноразово направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 46) листи з вимогами погасити поточну та прострочену заборгованості, однак вони поверталися з поміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 27 - 29, 61 - 65). У виконання п. 8.10 кредитного договору зміни адреси відповідач позивачеві не повідомляв.
Статтями 1054, 1055 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі, інакше вважається нікчемним.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Положення ст. 611 ЦК України встановлюють, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були у повному обсязі виконані зобов'язання, взяті на себе за зазначеним кредитним договором. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконував , в результаті чого утворилася вказана заборгованість.
Твердження представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів фактичного належного виконання сторонами умов кредитного договору не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору та додаткових угод до нього. Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем відповідних кредитних коштів зазначений у вищевказаному пункті 1.1 кредитного договору. Про досягнення згоди між сторонами щодо умов договору свідчать їх підписи у зазначеному кредитному договорі. До того ж, дані обставини підтверджуються і тим, що відповідач сплачував певні суми з 22.06.2009 року по 19.09.2011 року в рахунок погашення кредиту.
Довододи представника позивача щодо зазначення позивачем у позові про укладення договору і додаткових угод в один день є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. У кожній з цих угод зазначено, що вони укладені у двох примірниках для кожної з сторін, та в кожній є підпис відповідача, що свідчить про те, що йому відомі дати укладення цих угод.
Також не заслуговують на увагу і твердження представника позивача про відсутність доказів існування трудових відносин між позивачем та відповідачем, оскільки за ч. 3 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Зазначені обставини ніяким чином не впливають на суть данного спору та не звільняють відповідача від належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем. До того ж, в процесі розгляду справи представником позивача були надані суду відповідні докази існування трудових відносин між сторонами.
Щодо доводів представника відповідача про ненадання позивачем копій претензій, про які йдеться у позові та відсутність доказів їх вручення відповідачу, слід зазначити, що законодавством України не встановлена форма та зміст вимоги. Як вже було зазначено вище, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Умовами даного кредитного договору також не було визначено відповідної форми вимоги (п. 6.4). Листи з вимогами про погашення заборгованості були відправлені за місцем реєстрації відповідача, однак поверталися з поміткою «за закінченням терміну зберігання». З яких причин він не отримував дані листи, суду невідомо, та не надано будь-яких пояснень чи доказів з цього приводу. Таким чином, дані доводи представника відповідача суд також не сприймає до уваги. Як і його твердження щодо не зазначення позивачем в таблицях розрахунку пені та процентів відповідної ставки НБУ та ненадання документів з цього приводу, а також не вказання в таблиці розрахунку пені кількості днів прострочки.
Пунктом 6.7 кредитного договору передбачено стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в разі порушення ним свого зобов'язання. Ставка НБУ є статистичною та загальнодоступною інформацією. Таким чином, суд не бачить потреби у наданні позивачем додаткових документів з цього приводу.
В таблиці «Розрахунок пені за кредитним договором» позивач вказує період часу, за який нараховується пеня із зазначенням відповідних дат прострочення кредиту. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, для розрахунку пені вказання загальної кількості днів прострочення не є обов'язковим.
Також, суд критично сприймає твердження представника позивача про застосування позовної давності в один рік до вимог позивача про стягнення неустойки, та про те, що з вимогами про стягнення пені позивач повинен був звертатися до суду щорічно виходячи з наступного.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Так, про порушення своїх прав позивач мав змогу дізнатися з часу направлення відповідачеві листів - претензій, на які відповідач не реагував, та які поверталися з поміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто з 14.06.2011 року по 14.02.2012 року (а.с. 61 - 65). Тому, перебіг позовної давності для звернення позивача до суду з цими вимогами почався саме з цього періоду. Те саме стосується і вимог позивача про стягнення пені за кредитним договором.
На підставі наведеного, враховуючи, що у справі наявні належні та достатні докази укладення вказаного кредитного договору саме між цими сторонами, даний договір є укладеним в письмовій формі, його умови були узгоджені між сторонами, про що свідчать їх особисті підписи, та що ними не заперечується, даний договір відповідає вимогам діючого законодавства України, з огляду на те, що є доведеним факт того, що вищезазначена заборгованість утворилася у результаті неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором, та що вказаними нормами встановлений обов'язок відповідача нести відповідальність за порушення умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 47 003,13 грн. та, в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 470,03 грн.
Керуючись ст. ст. 5 - 15, 59-60, 88, 209, 212 - 215, 292 ЦПК України, ст. 256, п. 1 ч. 2 ст. 258 , ч. 1 ст. 261, ч. 3 ст. 267, ст. 526 , ч. 3 ст. 549, 536, 611, ч. 1 ст. 638, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Діапазон-Максимум Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Діапазон-Максимум Банк», код ЄДРПОУ 36301800, МФО 380689 заборгованість в розмірі 47003 (сорок сім тисяч три) гривні 13 копійок за договором про надання споживчого кредиту №КФ-003 від 22.06.2009 р.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Діапазон-Максимум Банк», код ЄДРПОУ 36301800, МФО 380689 судовий збір у розмірі 470 (чотириста сімдесят) гривень 03 копійки.
Вступна та резолютивна частина рішення ухвалені у нарадчій кімнаті 10 липня 2012 року. Повний текст рішення складено 16 липня 2012 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:М. В. Лукінова