УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 8 дня              Судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого -Суворова В.О.

суддів             -Бітова А.І.

-Градовського Ю.М. при секретарі - Пащенко Т.П. з участю представника апелянта - Атаманчука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2006 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області до начальника 2 відділу Державної виконавчої Служби Приморського району у місті Одесі, ОСОБА_1 про визнання дій та без дій начальника, та державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_1 неправомірними , -

ВСТАНОВИЛА:

04 липня 2005 року Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів в Одеській області звернулася зі скаргою на дії та бездіяльність начальника 2 відділу Державної виконавчої служби Приморського району у місті Одесі, ОСОБА_1 та державного виконавця по виконавчого провадженню НОМЕР_1 другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси та визнання їх неправомірними.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначив, що в порушення ст. ст.30 п. 8, 37 Закону України „Про виконавче провадження" суб'єктом оскарження не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, та постановою державного виконавця були арештовані поточні рахунки, крім того, на звернення скаржника не було призупинено виконавче провадження, та необґрунтовано 16 травня 2005 року стягнуто зі скаржника суб'єктом оскарження 1328 грн. 44 коп.

Відповідач по справі позов не визнав, вказуючи що його дії по виконанню судового рішення здійсненні відповідно до Закону.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2005 року Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області у задоволенні скарги на

Справа №22-471/2006 р.                                             Головуючий у першій інстанції Погорєлова C.O.

Доповідач Суворов В.О

бездіяльність посадової особи та дії державного виконавця Другої державної виконавчої служби у Приморському районі міста Одеси, третя особа - ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеській області ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направлення справи на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню, з наступних підстав.

В апеляційній скарзі вказано, що справа повинна розглядатися за нормами КАС України. Судова колегія не може погодитися з вказаним доводом зі слідуючих підстав.

Як вбачаться з матеріалів справи оскаржуються дії суб'єкта оскарження, який виконував рішення апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2005 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 8992 грн. 80 коп. Як вбачається з ухвали від 23 червня 2006 року вказана справа стосувалася трудових правовідносин.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів що витікають із трудових відносин.

Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до провадження виконавчих дій мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

В зв'язку з тим, що справа розглядалася за нормами ЦПК судова колегія приходить до висновку, що відповідно до ст. 383 ЦПК України, дії державного виконавця повинні оскаржуватися відповідно глави 7 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з вказаних підстав не знайшли свого підтвердження.

В скарзі апелянт вказує, що рішення повинно бути скасоване, в зв'язку з тим, що державний виконавець прийняв до свого провадження виконавчий документ, який не відповідає вимогам ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження." Судова колегія звертає увагу на те, що вказаний довід не був предметом розгляду суду першої інстанції, крім того на думку судової колегії вказаний довід носить формальний характер, а в відповідності до ст. 308 ч.2 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

В скарзі представник апелянта вказує, що при зверненні боржника з заявами, відповідач відповідно до ст. 32, 33 Закону України „Про виконавче провадження" повинен був відкласти виконавчі дії, а також звернутися з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також встановлення чи про зміну способу і порядку виконання.                                                                                                                           

Судова колегія звертає увагу на той факт, що це не обов'язок, а право державного виконавця, крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скористувався наданим йому правом та звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою, про роз'яснення судового рішення, яка була задоволена.

Що стосується доводів апеляційної скарги, що безпідставно були стягнуті кошти, які повинні були сплачені як платежі до Пенсійного фонду України, до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, податку з доходів фізичних осіб судова колегія вважає, що державний виконавець звернув стягнення в розмірах, які були вказані в виконавчому документі, тому відсутні підстави вважати його дії неправомірними.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319, 323, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Одеський області - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 січня 2006 року залишити без змін Ухвалу може бути оскаржено у двомісячний термін в касаційному порядку до Верховного суду України з дня вступу до законної сили.