Справа № 0418/7526/2012

Провадження № 2/0203/791/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Письменній К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, державного виконавця Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визначення розміру заборгованості по аліментах,

у с т а н о в и в:

15 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Кіровського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, державного виконавця Кіровського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визначення розміру заборгованості по аліментах. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду від 05.03.2007 р. з позивача на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу). Позивач є фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку, і такий статус не дозволяє визначити щомісячний розмір чистого заробітку. Державним виконавцем було визначено, що у період із 07.09.2009 р. по 01.11.2012 р. розмір заборгованості складає 12 612,38 грн. Між тим, позивач не згодний з таким розрахунком і вважає, що при визначенні розміру заборгованості необхідно виходити з 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для віку його дитини. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про обчислення розміру заборгованості за період із 07.09.2009 р. по 01.11.2012 р. (а.с.а.с. 2 - 5, 34, 37 - 41).

17 грудня 2012 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.

Представники відповідачів, третьої особи просили суд визначити заборгованість у межах, визначених державним виконавцем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 14.03.2002 р. має статус фізичної особи-підприємця і сплачує єдиний податок (а.с.а.с. 7 - 9, 11 - 22).

05 березня 2007 року рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позивача на користь третьої особи було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу). Згодом на підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист та відкрите виконавче провадження (а.с. 10).

Станом на 07.09.2009 р. заборгованість по сплаті аліментів позивачем було погашена (а.с. 23).

Предметом спору є розмір заборгованості за період з 07.09.2009 р. по 01.11.2012 р., який за розрахунком позивача складає 519,74 грн. (а.с. 28). При цьому, на думку позивача, державний виконавець має обраховувати таку заборгованість, виходячи з 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для віку його дитини, оскільки статус платника єдиного податку не дозволяє визначити щомісячний розмір чистого заробітку.

Ураховуючи те, що розмір заробітку позивача визначити неможливо, державним виконавцем складено розрахунок заборгованості за вказаний період за правилами частини 3 статті 195 Сімейного кодексу України (далі - СК), за яким розмір заборгованості - 12 612,38 (а.с. 32-звор.).

Відповідно до статті 195 СК заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, має статус платника єдиного податку, а розмір його щомісячного доходу є невизначеним. При цьому суд бере до уваги те, що такий розмір не може визначити й сам позивач.

Таким чином, суд вважає правильним обрахування державним виконавцем заборгованості за правилами частини 3 статті 195 СК, тобто, виходячи із середньої заробітної плати працівника для Дніпропетровської області, відомості про яку поміщено на офіційному сайті Державної служби статистики України.

Суд критично ставиться до посилань позивача на приписи частини 2 статті 182 СК, оскільки ця норма лише встановлює мінімальний розмір аліментів, а не порядок визначення заборгованості по їх сплаті.

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Визначити розмір заборгованості ОСОБА_1 за аліментами, що стягуються за рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2007 року, ухваленим у цивільній справі № 2-1135/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, за період із 07 вересня 2009 року по 01 листопада 2012 року в сумі 12 612,38 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2013 року.

Суддя М.О. Католікян